Результати діяльності Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим за 2022-2024 роки

Сьогодні ми як команда Представництва, хочемо висловити вдячність Постійній Представниці Тамілі Ташевій за 5 років невпинної роботи у складі керівництва нашої установи, з яких 2020-2022 роки на посаді заступниці Постійного Представника та у 2022-2024 на посаді очільниці Представництва. 

Представництво у ці непрості 2022-2024 роки під лідерством Постійної Представниці Таміли Ташевої продовжувало активно працювати над ключовими напрямками, які визначають державну політику щодо тимчасово окупованого півострова. Зусилля були зосереджені на моніторингу ситуації в Криму, розробці рекомендацій для формування та впровадження політики щодо окупованих територій, а також на зміцненні міжнародної співпраці в межах діяльності Кримської платформи. Нам є що розказати, то ж нижче описуємо ключові напрямки нашої роботи: 

1. Ситуація в тимчасово окупованому Криму

З початку окупації Криму Росія продовжує свою давню політику гонінь та утисків українців, кримських татар та представників інших національностей, що проживають на Кримському півострові. Вже протягом майже 11 років окупанти  переслідують та затримують жителів окупованого Криму через політичні погляди, етнічну чи релігійну належність. Станом на 26 листопада 2024 року в російських в’язницях незаконно утримують 218 осіб, з них 132 — кримські татари. Більшість з них — активісти, правозахисники та журналісти, які залишаються патріотами України.

Росія систематично порушує права політв’язнів, погіршуючи їхні умови утримання, відмовляючи у медичній допомозі та обмежуючи зв’язок із рідними. Щонайменше 60 політв’язнів потребують термінової медичної допомоги, а понад 40 окупанти незаконно етапували на територію РФ. У 2024 році з Криму до російських в’язниць депортували щонайменше 14 осіб, з яких 9 — кримські татари.

Після 24 лютого 2022 року Росія встановила адміністративну відповідальність за так звану “дискредитацію російської армії”. Станом на кінець листопада 2024 року в Криму Представництвом було зафіксовано 1093 випадків притягнення до адміністративної відповідальності. При чому, майже кожна друга особа, яка притягається до відповідальності — жінка.

1. Відстеження ситуації з незаконним призовом громадян України у російську армію

У кінці грудня 2024 Росія завершує проведення вже 20 незаконної призовної кампанії в окупованому Криму. Відповідна практика суперечить положенням IV Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни та є воєнним злочином.

Внаслідок незаконних призовних кампаній в окупованому Криму на службу в російську армію було протиправно призвано близько 50 тисяч жителів Криму, з них близько 5,5 тисяч протягом 2024 року. Це порушення норм і звичаїв міжнародного гуманітарного права. Відомо, що окупанти розглянули 553 кримінальних проваджень за статтею про ухилення від призову на військову службу, з них 244 – після 24 лютого 2022 року. Загалом зафіксовано понад 497 випадків визнання жителів Криму винними у небажанні служити у складі окупаційного контингенту військ.

2. Допомога громадянам з окупованого Криму

Робота зі зверненнями громадян України, що проживають в окупованому Криму є одним з пріоритетних завдань Представництва. Протягом трьох років Представництво опрацювало 5275 звернень громадян України. За три роки вдалося допомогти виїхати з окупації 83 особам. 187 наших громадян отримали допомогу з відновленням/отриманням паспортів. 50 громадян отримали допомогу з освітніми документами.

3. Робота Представництва в правовому полі 

Протягом трьох років Представництво долучилось до розробки 5 проєктів або змін до Законів України, 2 нормативно-правових актів; 1 реформи адміністративно-територіального устрою, декомунізації та деколонізації Кримського півострова; під санкції за нашими пропозиціями потрапили щонайменше 67 “суддів”. 

Реформа адміністративно-територіального устрою, декомунізація та деколонізація Кримського півострова

Представництво ініціювало внесення змін до законодавства, які б розблокували декомунізацію та утворення громад в новостворених районах ще до деокупації. Ініціатива була підтримана Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України та народними депутатами – членами профільного комітету. Відповідний Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розв’язання окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим” був ухвалений в день проведення саміту Кримської платформи, 23 серпня 2023 року. У результаті, у Криму стало 10 районів та було перейменовано 69 населених пунктів.

Розробка та супровід проєкту Закону України щодо визнання результатів навчання осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України

Представництво у 2023 році розробило та спільно з народними депутатами України та Міністерством освіти і науки України сприяло прийняттю Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання результатів навчання осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України”. Закон передбачає підстави для створення ефективного механізму оцінювання результатів навчання для осіб, що здобували освіту на окупованих територіях, що своєю чергою дає можливість мешканцям таких територій продовжити навчання в українських освітніх закладах або отримати певний освітній ступінь.

Напрацювання щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів

Представництво ініціювало застосування санкцій щодо суддів, чиновників, які забезпечують функціонування пенітенціарної системи держави-агресора. Ми подаємо пропозиції та через народних депутатів України, і через міжвідомчу комісію, що діє при Уряді. У 2023 році під санкції за нашими пропозиціями потрапили 56 “суддів” окупаційних “судів”. 

4. Трек з когнітивної деокупації: поточні підсумки діяльності

У співпраці з експертами було розроблено Стратегію когнітивної деокупації Криму, метою якої є ціннісна трансформація сприйняття та життєустрою Криму та реінтеграція його мешканців в український суспільно-політичний та культурний простори, а також надання надійних гарантій для перспектив людського розвитку. Термін “когнітивна деокупація” не використовувався раніше в інформаційному полі, а завдяки роботі Представництва цей термін увійшов до державної документації та набув широкого вжитку в публічній комунікації. У межах діяльності Ради з питань когнітивної деокупації Криму було проведено 8 засідань, воркшопи з національної пам’яті, кризові навчання, міжрелігійний діалог та інші активності. Зокрема, у межах діяльності Ради було проведено комплексне соціологічне дослідження щодо когнітивної деокупації Криму, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення Представництва Президента України в АР Крим та Фонду “Партнерство за сильну Україну”. Його мета полягала в тому, щоб отримати детальну картину ставлення українського суспільства до деокупації Криму та виявити основні виклики, пов’язані з процесом реінтеграції півострова. Ознайомитись з дослідженням можна тут: https://ppu.gov.ua/rezultaty-doslidzhennya-kohnityvna-deokupatsiya-krymu/

5. Кадровий резерв та освітні ініціативи

Українській державі для відновлення публічної влади в Криму необхідно знайти та підготувати близько 50 тисяч службовців заздалегідь. Урядом забезпечено передумови для створення кадрових резервів державних службовців, освітян та медиків. За час роботи Представництва спільно з Національним агентством України з питань державної служби було опрацьовано понад 2 тисячі анкет кадрового резерву державних службовців.

З ініціативи Представництва в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка розпочато підготовку за магістерськими програмами “Постконфліктне урядування” та “Урядування на повоєнних територіях”, яка здійснюється за державним замовленням Міністерства освіти і науки України та Національного агентства України з питань державної служби.

Створено онлайн-курс “ProKrym: державна політика реінтеграції Криму”, який за пів року пройшло понад 15,4 тисячі осіб. 

Реалізовано Reintegration Management Program  (RMP)– це спільний проєкт, який розробили і втілили в життя Представництво та Бізнес-школа МІМ за сприяння Офісу Президента України. Ідея пілотної програми полягала в тому, щоб підготувати людей, які готові долучитися до кадрового резерву і зрештою, після деокупації, готові їхати відновлювати міста і села, що пережили російське вторгнення. 13 вересня у Києві відбулася церемонія з нагоди завершення навчання за цією програмою. 

Участь в роботі Національної комісії з питань кримськотатарської мови

Національна комісія з питань кримськотатарської мови була утворена на початку 2023 року як дорадчий орган Кабінету Міністрів України, який має сприяти забезпеченню виконання Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки.  Перше засідання Національної комісії з питань кримськотатарської мови було проведено 6 березня 2023 року, яке відкрила Постійна Представниця Таміла Ташева спільно з представниками інших державних органів. Також Постійна Представниця входить у персональний склад піклувальної ради Міжнародної української школи (МУШ), що є державною міжнародною школою дистанційного та екстернатного навчання, яка працює за програмами МОН України, забезпечує системне дистанційне навчання та надає можливість здобути початкову та повну середню освіту й освітні документи державного зразка учням, що тимчасово чи постійно перебувають за межами України або на тимчасово окупованій території. 

Глобальна коаліція українських студій 

Мета Глобальної коаліції українських студій — об’єднати ініціативи та програми по всьому світу та сприяти розвитку українських студій, включаючи кримськотатарські, для забезпечення точного та професійного вивчення історії та культури України. Коаліція також покликана допомогти у децентралізації та деколонізації східноєвропейських та слов’янських студій, які раніше зосереджувались на Росії. Коаліція була створена за підтримки Першої леді України Олени Зеленської. Це спільна ініціатива Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, Українського інституту, Представництва/Офісу Кримської платформи, Міністерства освіти і науки України, Міністерства закордонних справ України.

6. Заходи та культурно-просвітницькі ініціативи 

Протягом 2022-2024 років Представництвом організовано 7 унікальних мистецьких виставок та проєктів, присвячених темі Криму.

Серед них фотовиставки “Історії з окупованого Криму”, які пройшли у Львові, Луцьку, Кропивницькому та Дніпрі, фотовиставка “Іслам. Крим. Україна”, мистецька виставка “ЛОМИКАМІНЬ. Жіночий спротив у Криму”, “QIRIM İÇÜN / Заради Криму”, які були ініційовані Постійною Представницею Тамілою Ташевою та відкритими  у Представництві.

До 79 роковин геноциду кримськотатарського народу Представництво спільно з 14 культурними інституціями ініціювало серію виставкових проєктів “Крим. Інший погляд”. 

У рамках культурних заходів до Дня спротиву окупації Криму, Представництво та PEN Ukraine організували акцію “Мистецтво солідарності”, в рамках якого відбулося відкриття виставки робіт, присвячених кримським політв’язням.

Також був розроблений ряд мистецьких проєктів, серед яких “Qarşılıq / Спротив” — серія історій представників корінних народів України — військових та ветеранів, які боролись та продовжують боротися за право жити у вільній та незалежній Українській державі. 

Мистецький проєкт “QIRIM İÇÜN / Заради Криму” був представлений не тільки у Представництві, а й в Кримському домі, Парламенті Естонії та на полях Третього Парламентського саміту Кримської платформи у Ризі. Крім цього там експонувались мистецькі проєкти “Обличчя депортації” та “Дорогою ціною / Ağır sınavlarğa baqmadan”, що стали частиною культурної програми Третього Парламентського саміту Кримської платформи.

Підготовлено понад 10 всеукраїнських інформаційних кампаній офлайн та онлайн для поширення обізнаності про Крим та жителів Криму.

Серед них компанії “Спротив триває” та #10роківСпротиву до  Дня спротиву окупації Криму — по всій Україні було розміщено 123 сітілайти, 193 білборди та понад 6 тисяч плакатів з військовослужбовцями з Криму та кримськими політв’язнями, 31 публікація про історії громадян України з Криму: політв’язнів та військових, які чинять спротив російській окупації. 

До Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу у межах 80 роковин депортації   по всій Україні було розміщено 162 сітілайти, 207 білбордів, майже 9 тисяч плакатів та 163 електронних рекламних носіїв з обличчями тих, що пережили депортацію та зображення російського злочину проти кримськотатарського народу.

Ініціатива “Листи до вільного Криму” — тільки протягом квітня 2024 року було написано 1161 листів кримським політв’язням, а також створено 26 відео з прочитанням листів політв’язнів відомими особами.  Ініціатива була представлена на низці заходів: Книжковий Арсенал, Міжнародний Одеський кінофестиваль, Atlas UNITED24, фестиваль “Фундамент: історії про культуру тощо.

Особливу увагу Представництво приділяє економічному відновленню Криму. Створено портал “We build Crimea”, спрямований на залучення бізнесу та інвесторів для відбудови півострова. Основою цих зусиль стала Стратегія відновлення Криму після деокупації, яка передбачає інтеграцію інфраструктури у європейський простір, розвиток туризму, захист екосистем і прав корінних народів. Цьогоріч ініціатива “We build Crimea” та окремий стенд про Крим був представлений на Ukraine Recovery Conference – URC2024. 

Крім того, одним з ключових напрямків діяльності Представництва є підтримка військовослужбовців Сил оборони України. Представництво регулярно проводить зустрічі з військовими, висвітлює історії захисників України, які родом з Криму, проводить збори для військових у співпраці з благодійними фондами. Зокрема у 2022 році Представництво спільно з БФ “Повернись живим” до 30 річниці Представництва організувало збір на 10 млн гривень для потреб передових авіаційних навідників (ПАНів) 10 Сакської морської авіаційної бригади ім.Героя України полковника Ігоря Бедзая; 2023 року у співпраці з Українським Жіночим Фондом ми реалізували спільний проєкт “Кримська Маланка. Подаруй свято родинам захисників”, де зібрали 300 тис. гривень для дітей військовослужбовців одного з підрозділів, де служить багато захисників кримського походження; у червні 2024 року в рамках 20 міжнародного етнофестивалю “Країна мрій” була представлена Кримська сцена: Bağçasaray, в рамках якої разом з БФ “Крила Перемоги” організовано збір для 112 бригади сил ТРО, в якій служить один з героїв виставки про військових з Криму.

7. Робота з молоддю 

Цього літа Представництво активно працювало над підвищенням обізнаності молоді про культуру, історію, актуальну ситуацію в окупованому Криму та залученням молоді до різноманітних активностей. Підтримка і зміцнення в суспільстві голосу молодого покоління, зокрема представників корінних народів України, національних меншин і спільнот, є наскрізним пріоритетом для нас. Від воркшопів і публічних дискусій до участі у фестивалях і мистецьких подіях — кожна ініціатива мала на меті створити простір для діалогу й об’єднання навколо теми Криму.

25 червня у Представництві відбувся воркшоп, на якому представники молоді корінних народів України, національних меншин і спільнот окреслили потреби, виклики та проблеми молоді України. Активна молодь визначила сильні та слабкі сторони своєї спільноти і закцентувала на важливості посилити її голоси у молодіжній політиці.

Також упродовж червня Представництво активно залучало молодь до відвідування екскурсій. За підтримки Представництва 10 серпня відбулася публічна дискусія “Крим: ретроспектива української єдності” у межах молодіжного фестивалю “Поділ Незламний”. Однією зі спікерів стала Постійна Представниця, яка розповіла про виклики минулого і досягнення сьогодення у медіависвітленні Криму. Окрім того, як членкиня Ради з молодіжних питань при Президентові України Таміла Ташева взяла участь в Українському молодіжному форумі 12 серпня, де на високому рівні порушила тему залучення представників корінних народів України, національних меншин і спільнот до розробки молодіжних політик. 

8. Комунікаційна та аналітична діяльність

Протягом трьох років коментарі, інтерв’ю та включення в етери Постійної Представниці Президента України в Криму та її заступників з’являлись у щонайменше 100 національних та міжнародних ЗМІ. Щороку понад 40 медіаресурсів активно висвітлюють ситуацію в Криму та діяльність Представництва.

Протягом 2022 року коментарі та інтерв’ю Постійної Представниці та її заступників з’являлись у щонайменше 59 національних та міжнародних медіаресурсах; протягом 2023 року — у щонайменше 41; протягом 2024 року — у 44.

Загалом за три роки команда Представництва підготувала 372 щоденних моніторингів ситуації в тимчасово окупованому Криму, 130 брифів щодо загальної ситуації та ймовірних міжнародних злочинів.

Також здійснюються аналітичні узагальнення інформації по 27 ключових напрямках для відкриття кримінальних проваджень, ідентифікації підозрюваних осіб, застосування санкцій. Підготовлено 146 оперативних зведень щодо ситуації на тимчасово окупованій території Криму, 49 матеріалів про рух спротиву в окупованому Криму, 35 історій кримських політв’язнів у рубриці #10роківСпротиву; також щотижня спільно із Платформою пам’яті “Меморіал” Представництво публікує розповідь в Instagram та Facebook, в якій вшановує пам’ять загиблих захисників України з Криму.

У співпраці з Українським інститутом національної пам’яті підготовлено 38 тематичних спецматеріалів, де розвінчуються міти про Крим. 

Протягом 2022–2024 років Представництво та Кримська платформа активно працювали над підвищенням своєї активності у соціальних мережах, доносячи інформацію про тимчасово окупований Крим до української та міжнародної аудиторії. Завдяки скоординованій роботі, на офіційних сторінках Представництва у Facebook було опубліковано 1093 дописи та 554 розповіді, у мережі Х — 6194 пости, в Instagram — 449 дописів та 1089 розповідей, а у Telegram — 775 постів. Одночасно Кримська платформа продемонструвала вагомі результати: 446 дописів і 204 розповіді у Facebook, 2958 постів у Х , а також активність на двох сторінках Instagram — англомовній (200 дописів і 327 розповідей) та україномовній (122 дописи і 171 розповідь). У Telegram-каналі Кримської платформи опубліковано 322 пости. Така активність стала важливим інструментом поширення інформації, підвищення обізнаності про тимчасову окупацію Криму та згуртування міжнародної підтримки.

9. Міжнародна діяльність

У рамках міжнародної співпраці у 2022 році Представництво провело 42 зустрічі з Надзвичайними та Повноважними Послами країн Європи, Америки, Азії, Японії та Латиноамериканських держав. У центрі уваги були також представники ключових міжнародних організацій, зокрема ОБСЄ, ЮНЕСКО, Ради Європи, Міжнародного кримінального суду, а також експерти провідних американських аналітичних центрів. Такі зустрічі сприяли посиленню міжнародної підтримки України та приверненню уваги до ситуації в окупованому Криму.

У 2023 році Представництво провело 38 зустрічей із дипломатами, серед яких 3 брифінги для дипломатичних представників країн Азії, Африки, Близького Сходу, ЄС, НАТО та G7. Особливу роль відіграв захід культурної дипломатії, організований у співпраці з Посольством Естонії в Україні та Комітетом Верховної Ради України з питань міжнародних справ. Крім цього, було проведено 13 зустрічей із представниками іноземних медіа, делегаціями журналістів із Європи, Африки та Латинської Америки, 11 зустрічей із делегаціями парламентів іноземних країн та 56 зустрічей із представниками міжнародних організацій, експертами та аналітичними центрами.

У 2024 році однією з ключових подій стала організація прийняття з нагоди повернення до України першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, незаконно утримуваного в російській в’язниці. Захід об’єднав представників уряду, парламенту, Меджлісу кримськотатарського народу та дипломатичного корпусу, акредитованого в Україні. Загалом цього року було проведено 55 зустрічей, зокрема 21 із представниками дипломатичних місій, 12 із делегаціями парламентів, 9 із представниками іноземних медіа та 13 із представниками міжнародних організацій та експертного середовища.

Міжнародна діяльність Представництва продемонструвала ефективність у консолідації зусиль партнерів для підтримки України та висвітлення ситуації в окупованому Криму. Співпраця з дипломатами, міжнародними організаціями та медіа забезпечила постійну увагу до порушень прав людини в Криму та сприяла просуванню ініціатив, спрямованих на деокупацію півострова.

Саміти Кримської платформи

За останні три роки Представництво стало важливим майданчиком для міжнародної співпраці, сприяючи консолідації зусиль партнерів через діяльність Кримської платформи, висвітлюючи не лише тему Криму, а й репрезентуючи Україну міжнародній арені.

У 2022 році, попри широкомасштабне вторгнення Росії, Україна продовжила ініційовані Президентом Володимиром Зеленським у 2021 році проведення самітів Кримської платформи. Другий урядовий саміт Кримської платформи, який відбувся 23 серпня 2022 року в онлайн-форматі, об’єднав 59 країн і міжнародних організацій. Учасники зосередили увагу на ключових питаннях: ролі тимчасово окупованого Криму в розгортанні російської агресії, безпеці в регіоні Чорного та Азовського морів, систематичних порушеннях прав людини на півострові та механізмах посилення санкційного тиску на агресора. 

24–25 жовтня 2022 року в Загребі, Хорватія, відбувся Перший Парламентський саміт Кримської платформи, на якому були присутні 55 парламентських делегацій. Захід завершився ухваленням спільної декларації, яка засудила російську агресію, підтвердила невизнання окупації Криму та зобов’язання міжнародної спільноти підтримувати Україну.

23 серпня 2023 року в Києві відбувся Третій урядовий саміт Кримської платформи, який об’єднав представників 63 країн і міжнародних організацій. А 24 жовтня 2023 року в Празі, Чеська Республіка, пройшов Другий Парламентський саміт Кримської платформи за участю делегацій із 51 країни та шести міжнародних організацій. Учасники обговорили питання деокупації Криму, порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях і посилення міжнародного тиску на Росію. Ухвалена декларація ще раз підкреслила єдність міжнародної спільноти у підтримці суверенітету та територіальної цілісності України.

11 вересня 2024 року у Києві відбувся Четвертий урядовий саміт Кримської платформи, на якому були присутні понад 60 представників країн і міжнародних організацій. Саміт став ще однією важливою подією у просуванні питань деокупації Криму та забезпечення прав людини.

24 жовтня 2024 року в Ризі, Латвія, відбувся Третій Парламентський саміт Кримської платформи. У заході взяли участь делегації з понад 40 країн світу. Учасники обговорили актуальні питання, пов’язані з окупацією Криму, порушенням прав людини та необхідністю зміцнення міжнародного тиску на Росію.

Кримська платформа є ключовим міжнародним майданчиком для консолідації зусиль світової спільноти, спрямованих на деокупацію Криму та підтримку України в умовах російської агресії. Її діяльність охоплює не лише питання повернення Криму, але й ширший спектр викликів, зокрема безпеку в регіоні Чорного та Азовського морів, права корінних народів, зокрема кримських татар, звільнення політичних в’язнів і забезпечення дотримання прав людини. 

Міжнародні конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South”

У січні 2023 року Міністерство закордонних справ України визначило новий напрямок дипломатичної співпраці з країнами Африки, Азії та Латинської Америки, що стало основою для проведення міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South”. Ця подія об’єднала зусилля України та країн Африки, Азії, Латинської Америки для поглиблення діалогу й пошуку спільних підходів до вирішення актуальних викликів, спричинених російською агресією. 

14-16 жовтня 2023 року Міжнародна конференція “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася за участі 300 учасників із 36 країн, серед яких були представники Азії, Африки, Латинської Америки та інших регіонів. Теми панельних дискусій стосувались глобальної енергетичної та продовольчої безпеки, прав людини, деколонізації, нового міжнародного порядку, міжнародної безпеки, забезпечення правосуддя та засудження злочинів Росії на території України. 

Друга міжнародна конференція “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася 21-22 листопада 2024 року. Цей захід зібрав понад 100 учасників, зокрема 19 представників із країн Азії, Африки та Латинської Америки. Конференція стала платформою для обговорення спільних викликів і шляхів зміцнення міжнародної співпраці, необхідної для подолання наслідків окупації та підтримки територіальної цілісності України. Особливу увагу під час конференції буде приділено темі Криму, який символізує боротьбу України з колоніальними політиками Росії та має важливе значення для багатьох країн Африки, Азії та Латинської Америки з точки зору реакції на порушення Статуту ООН, продовольчої, енергетичної безпеки, а також досвіду подолання колоніалізму.

“Crimea Global” утвердила себе як важливий інструмент міжнародної дипломатії, який не лише висвітлює проблему окупації Криму, але й слугує платформою для обговорення глобальних викликів, включно з дотриманням прав людини, подоланням колоніалізму та гарантуванням безпеки. 

Щиро дякуємо Президенту України Володимиру Зеленському, команді Офісу Президента, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Меджлісу кримськотатарського народу, громадським організаціям, експертам та команді офісу Кримської платформи за співпрацю. 

Також висловлюємо вдячність нашим міжнародним партнерам, дипломатичним партнерам, посольствам і всім, хто долучався до наших ініціатив та підтримував. 

Ця робота — заслуга потужної та згуртованої команди під трирічним керівництвом Постійної Представниці Таміли Ташевої. Те, що ми спільно заклали за останні три роки, вже найближчим часом дасть значні результати. Дякуємо Тамілі Ташевій за лідерство на посаді. Йдемо далі разом, зберігаючи сталість установи. 

Віримо в деокупацію Криму!

Крим – це Україна!