В Києві пройшла церемонія нагородження фіналістів п’ятого українсько-кримськотатарського літературного конкурсу “Кримський інжир / Qırım inciri”.

Церемонія почалася з хвилини мовчання на честь загиблих захисників України. У вступному слові ведучі зазначили, що за час п’ятого конкурсу “Кримський інжир / Qırım inciri” журі отримало 268 робіт: 237 оригінальних творів українською і кримськотатарською мовами та 31 переклад, в рамках нової номінації “Есеїстика про Крим” було подано 20 робіт.

“Для нас п’ята церемонія Кримського інжиру значить дуже багато під час повномасштабного вторгнення. Частину авторів ви не побачите, частина авторів виступають під псевдонімами, бо знаходяться в окупації”, – зазначив засновник літературного проєкту Алім Алієв.

Після цього відбулася церемонія оголошення переможців та нагородження фіналістів конкурсу «Кримський інжир».

Переможця першої номінації оголошувала Постійна Представниця, яка у своїй промові зазначила, що “Кримський інжир” є дуже важливим, бо питання культури це питання національної безпеки.

“Для мене “Кримський інжир” особисто це дійсно визначна подія, я дуже дякую організаторам, особливо моєму другу Аліму Алієву. Скажу словами, які колись сказав Мирослав Маринович, що повернення Криму має бути завданням не лише кримських татар. Ця фраза тоді мене сильно вразила, і ця номінація про прозу про Крим, але українською мовою. Власне ті, хто подавалися на цю номінацію, це українці і представники інших національностей, це означає що для громадян України Крим є великою цінністю“,— наголосила Постійна Представниця.

Переможці у номінаціях:

Проза про Крим українською мовою — Джан Гуль із твором “Dağ çayı. Гірський чай”.

Проза кримськотатарською мовою — Мустафа Киїк із твором “Bosağada beklerken”.

Поезія про Крим українською мовою — Ада Єлагіна з добіркою віршів “Дай мені не прийти”.

Поезія кримськотатарською мовою — Muhtar Muhtarov “Tınçlıq yoq”.

Дитяча література про Крим — Аліє Кендже-Алі, добірка віршів.

Есеїстика про Крим — Ділявер Зінедінов “Къырым, ве Къырымнынъ энъ аджайип адамларнынъ бириси акъкъында”.

Переклад художнього твору з кримськотатарської мови на українську — Мустафа Османов, переклад твору Османа Османова “Зынджырлы медресенинъ сонъки баш мудерриси” (“Останній баш-мудеріс Зинджирли медресе”).

Переклад художнього твору з української мови на кримськотатарську — Лейлек, Мамуре Чабанова, переклад твору Богдана Лепкого “З-під Полтави до Бендер”.

Відзнаку “Слова свободи”, яка щороку вручається авторам творів, які є політв’язнями росії, отримала Муміне Салієва, дружина політв’язня Сейрана Салієва, а відзнаку “За розвиток кримськотатарської літератури” — Певат Зеті.

Наприкінці організатори вручили премію Наріману Джелялу, який виграв її ще у 2022 році, коли знаходився у російському полоні.

Захід закінчився концертом за участі тріо Усеїна Бекірова та Сафіє Лентер-Кизи.

Також під час церемонії відбувався ярмарок з кримським мерчем та акція “Листи до вільного Криму”.