17 липня – день народження кримськотатарського активіста, юриста, депутата Бахчисарайської міської ради, члена виконавчого комітету Всесвітнього конгресу кримських татар та регіонального Меджлісу кримськотатарського народу Ервіна Ібрагімова. Сьогодні він міг зустрічати своє 38-річчя в колі родини та друзів, але російська окупація позбавила його такої можливості, Ервіна викрали та незаконно вивезли в невідомому напрямку.

В травні 2016 року Ервіна силоміць посадили до машини невідомі особи у формі російської Державтоінспекції. З того часу від нього немає жодної звістки. Досі окупанти не здійснили ефективного розслідування справи викрадення, єдине, що зробили так звані “правоохоронці” – “оглянули машину”, склали протокол і поїхали далі. Родичам та адвокату Ервіна навіть не дали можливості ознайомитись із матеріалами справи, а пізніше окупанти повідомили, що справу було “закрито” ще 2017 року. За словами батька Ервіна Ібрагімова, це була вже не перша спроба викрадення, а до цього за ним періодично стежили невідомі особи.

Ервін Ібрагімов ніколи не зраджував власним цінностям. Він займав активну проукраїнську громадянську позицію, виходив на мітинг в Криму на підтримку територіальної цілісності України, а згодом постійно підтримував кримських політв’язнів під час судових процесів.

Ще в 2020 році юристи громадської організації “КримSOS” та “Української Гельсінської спілки з прав людини” подали скаргу до ЄСПЛ проти рф у справі про насильницьке зникнення Ервіна Ібрагімова, а в 2021 – клопотання до робочої групи ООН з питань протидії насильницьким зникненням.

На сьогодні Прокуратурою Автономної Республіки Крим здійснюється процесуальне керівництво за фактом безвісного зникнення на тимчасово окупованій території півострова Крим. А батько Ервіна щодня живе з надією на повернення сина та публікує на своїй особистій сторінці у Facebook фото Ервіна та кави, підписуючи “У зв’язку з тим, що він тимчасово відсутній, за нього це робитимуть його друзі та близькі!”…

Насильницьке зникнення активіста через активну громадянську позицію і захист прав кримськотатарського народу, а також відсутність зв’язку з ним до сьогодні свідчить про одне: дії окупаційної адміністрації мають бути якомога скоріше зупинені та покарані.

Єдина можливість забезпечити дотримання прав людини на території Криму – це якнайшвидша деокупація півострова.