Історія створення Представництва Президента України в АР Крим бере початок з проголошення Україною незалежності у 1991 році та появи у системі конституційного ладу Президента України, з відновлення у 1991 році Кримської автономної республіки у складі Української держави.

5 березня 1992 року схвалено Закон України № 2167-XII «Про Представника Президента України». У статті 18 цього акту було визначено, що у Республіці Крим Президент України має своє Представництво, статус якого визначається окремим законом.

17 грудня 1992 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Представництво Президента України в Республіці Крим» № 2875-XII. Дата схвалення Закону історично стала датою заснування Представництва.

31 березня 1994 року Указом Президента України № 119/94 в Криму створено вже постійно діюче Представництво Президента України та призначено Постійного Представника Президента України. Президентським розпорядженням № 119/94 від 12 травня 1994 року затверджено структуру та граничну чисельність апарату Представництва, що у подальшому неодноразово корегувалося.

31 січня 1996 року Указом Президента України № 100/96 запроваджено нинішню назву Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, продовжено його повноваження та затверджено Положення про Представництво, на період до прийняття нової Конституції України 1996 року.

У розділі Х Конституції України 1996 року «Автономна Республіка Крим» запроваджено окрему статтю 139, за якою в АР Крим діє Представництво Президента України, статус якого визначається окремим законом. Представництво стає конституційним органом влади України.

Діяльність Представництва як органу контролю держави за відповідністю Конституції та нормативно-правових актів Автономної Республіки Крим Конституції та законам України закріплено у частині 4 статті 5 чинної Конституції АР Крим, прийнятій на другій сесії Верховної Ради Криму 21 жовтня 1998 року та затвердженій Законом України від 23 грудня 1998 року N 350-XIV.

Кадрові повноваження Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим щодо організації місцевої державної влади в Криму закріплені у частині 3 статті 37 чинної Конституції АР Крим 1998 року.

Наступні зміни у статусі Представництва були зумовлені конституційними повноваженнями Президента України як глави держави, гаранта державного суверенітету та територіальної цілісності України, дотримання Конституції та законів України, прав і свобод людини і громадянина.

Розпорядженням Президента України від 27 березня 1998 року № 68/98-рп в апараті Представництва створено відділ з питань міжнаціональних відносин. На виконання Указу Президента України від 7 квітня 2000 р. № 573/2000, у складі апарату Представництва створено Секретаріат Ради представників кримськотатарського народу — як форми визнання Україною Меджлісу кримськотатарського народу.

Нинішній конституційний статус Представництва розвинуто спеціальним Законом України від 2 березня 2000 року № 1524-III у чинній редакції. За статтею 4, діяльність Представництва ґрунтується на принципах верховенства права, законності, гласності, поєднання загальнодержавних і місцевих інтересів.

Закон України № 1524-III визначає, що Представництво — державний орган влади, утворений для сприяння виконанню в АР Крим повноважень, покладених на Президента України і безпосередньо йому підпорядкованим. Цей акт встановлює функції Представництва.

Згідно норм цього закону, Представництво очолює Постійний Представник Президента України в АР Крим. Постійний Представник та його заступники призначаються на посаду та звільняються з неї Президентом України.

Головні функції Представництва: представницька, кадрова, аналітична, інформаційна та правозахисна, що полягає у сприянні додержанню конституційних прав і свобод людини і громадянина та досягненню міжнаціональної злагоди, соціально-економічної та політичної стабільності на території АР Крим.

Після збройного захоплення державою-агресором Кримського півострову в лютому 2014 року, діяльність Представництва у Сімферополі вимушено припинено — керівництво Представництва виїхало з окупації.

Світова спільнота й українська влада не визнали неправомірну окупацію та злочинну спробу рф анексувати Кримський півострів. Масове та цинічне порушення росією в Криму норм міжнародного гуманітарного права та прав людини визнані на рівні правових документів Генеральної Асамблеї ООН, органів Ради Європи, ОБСЄ та Європейського союзу. Власне, це поставило перед українською владою принципово нові завдання щодо Автономної Республіки Крим.

Розпорядженням Президента України від 16 травня 2014 року № 865/2014-рп, щоб забезпечити відновлення діяльності Представництва в умовах тимчасової окупації території України, Представництво розміщено у Херсоні, територіально наближеному до адміністративного кордону з окупованим Кримом. 24 травня 2014 року, Указом Президента України № 487/2014 затверджено структуру Представництва, яка має забезпечити роботу органу в умовах окупації.

Новий етап функціонування Представництва визначено Указом Президента України № 16/2016 від 20 січня 2016 року. Цей акт істотно посилив правозахисний та міжнародний вимір діяльності Представництва, передбачив утворення окремих структурних підрозділів у Києві, однак зі збереженням розташування у Херсоні.

Указом Президента від 17 серпня 2017 року № 221/2017 передбачено особливі посадові обов’язки першого заступника Постійного Представника щодо питань кримськотатарського народу. Згідно з новим законодавством про державну службу, у штаті Представництва запроваджено посаду Керівника апарату.

Представництво чітко визначило напрямки роботи, налагодило взаємодію з центральними та регіональними органами влади України, запровадило механізм моніторингу ситуації з внутрішньо переміщеними особами та населенням тимчасово окупованої території, з метою врегулювання аналізує законодавство в контексті питань Криму, системно досліджує соціально-економічні та політичні процеси на тимчасово окупованій території України, забезпечує інформаційний супровід своєї діяльності.

Представництво спрямовує Президентові України, Кабінету Міністрів і центральним органам виконавчої влади подання та пропозиції, покликані мінімізувати наслідки тимчасової окупації та підвищити рівень забезпечення прав і свобод людини та громадянина, передбачені Конституцією, законами України та міжнародними договорами.

Згідно з Указом Президента України № 758/2019, офіс Представництва переміщається до Києва для більш оперативної взаємодії з центральними органами виконавчої влади, консультативними, дорадчими допоміжними органами та службами тощо. У Херсоні тим часом залишається заступник Постійного Представника та окремі працівники органу.

24 березня Президент України Володимир Зеленський своїм Указом № 117/2021 затвердив Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя.

Стратегія стала першим з 2014 року та основоположним документом, який комплексно визначає напрями політики України щодо звільнення окупованого Криму від окупантів і подальшої реінтеграції. Також це був потужний сигнал нашим міжнародним партнерам напередодні запуску Кримської платформи, адже саме вона стала нашим ключовим зовнішньополітичним інструментом із консолідації міжнародних зусиль для деокупації півострова.

За ініціативою Президента Володимира Зеленського у 2021 році Україна заснувала Кримську платформу — міжнародний консультаційно-координаційний формат, спрямований на підвищення ефективності реагування світової спільноти на тривалу окупацію Криму, відповіді зростаючим безпековим загрозам, посилення міжнародного тиску на кремль, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його під контроль України.

23 серпня відбувся установчий саміт Кримської Платформи, на якому були представлені 47 країн і міжнародних організацій. На заході була схвалена Спільна декларація, яка окреслила основні параметри міжнародної політики щодо Криму.

Для виконання завдань внутрішнього треку КП на базі Представництва створено Національний офіс Кримської платформи. Офіс КП активно співпрацює з з парламентарями, особливо з учасниками міжфракційного об’єднання “Кримська платформа”, які також входять до складу делегацій України в парламентських асамблеях.

Після повномасштабного вторгнення рф на територію материкової частини України 24 лютого, кримський порядок денний опинився на другому плані міжнародної уваги. У зв’язку з цим, Представництво розпочало ще більш інтенсивну роботу, щоб підтримувати питання окупації Кримського півострова у фокусі міжнародної уваги: заходи високого рівня у рамках Кримської платформи, робота над законопроєктами, моніторинг і регулярне інформування міжнародних партнерів про ситуацію в окупованому Криму та, звісно ж, підтримка контактів і консультаційна допомога громадянам України в окупованому Криму та ВПО.

У рамках Кримської платформи проведено Другий саміт 23 серпня — на рівні глав держав та організацій, та Перший Парламентський саміт 24-25 жовтня — на рівні спікерів парламентів країн світу. У рамках Парламентського саміту, 24 жовтня  Представництво спільно з Експертною мережею КП організували дискусійну програму за участі українських урядовців і міжнародних експертів щодо майбутньої реінтеграції Криму, що важливо з огляду на досвід приймаючої сторони, Хорватії, у питаннях реінтеграції. 

17 грудня Представництву виповнилося 30 років.

У межах посилення співпраці та взаємодії з країнами Глобального Півдня українська делегація на чолі з Постійною Представницею Тамілою Ташевою здійснила візит до Індії, Малайзії та Республіки Індонезія з 27 лютого по 5 березня.

Делегація зосередилася на налагодженні співпраці з потенційними партнерськими організаціями в країнах Південно-Східної Азії шляхом просування Кримської платформи, а також порушенні питання політично та релігійно мотивованих переслідувань у тимчасово окупованому росією Криму. Українська сторрона провела понад 20 змістовних переговорів, серед яких – зустрічі з високопосадовцями Індонезії: головою Комітету міжпарламентської співпраці Ради народних представників, головою Національної комісії з прав людини, радником міністра юстиції, головою Служби міжнародних відносин та інвестицій уряду особливого району Джок’якарта, головним омбудсменом тощо.

Постійна Представниця Таміла Ташева спільно з іншими учасниками делегації прочитала чотири публічні лекції та зустрілася з ректорами великих академічних центрів регіону.

Приїзд української делегації до цих країн спричинив великий інтерес провідних медіа регіону: інтерв’ю, пресконференції, культурні заходи та просто висвітлення низки зустрічей із представниками парламентів країн, релігійних організації та громадянського суспільства. Тема окупованого Криму, масових порушень прав людини, а також нищення окупантами історичної спадщини киримли — зачепили та захопили інформаційний простір Малайзії та Індонезії.

(розділ доповнюється, деокупація наближається)