Спільно з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України продовжуємо публікувати історії громадян України, які чинять спротив російській окупації. 

Сьогодні розповідаємо про кримськотатарських активістів, журналістів, братів Асана та Азіза Ахтемових, яких незаконно затримали окупанти у вересні 2021 року в окупованому Криму. Разом з ними окупанти затримали і Першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла. До цього співробітники окупаційної ФСБ провели обшуки в їхніх будинках, а затримавши, вивезли у невідомому напрямку, де згодом чинили фізичний і психологічний тиск, били, погрожували, застосували тортури.  Згодом окупаційні силовики незаконно звинуватили Асана й Азіза Ахтемових та Нарімана Джеляла в порушенні статті 281 КК РФ («диверсія»), статті 222.1 («незаконні придбання, передання, збут, зберігання, перевезення або носіння вибухових речовин або вибухових пристроїв») та ст. 226.1 за нібито контрабанду вибухових пристроїв, що стало “підставою” для вироку – Асана Ахтемова засудили до 15 років колонії суворого режиму зі штрафом 500 тисяч рублів, Азіза –  до 13 років колонії суворого режиму зі штрафом 500 тисяч рублів. 

Життя до затримання

Асан Ахтемов працював журналістом, кореспондентом і помічником редактора газети “Авдет”. Захоплювався виготовленням шкіряних виробів у національному стилі, був співорганізатором кримського шахового турніру,  а також щорічної акції онлайн-диктанту з кримськотатарської мови. Вдома його чекає дружина, син та донька. 

Азіз Ахтемов займався ремонтом електротехніки. Під час перебування в Києві долучився до громадської організації “Q-hub”, відвідував курси з автоелектрики. Згодом повернувся до окупованого Криму, де продовжив ремонтувати автомобілі. Відкрив СТО в Сімферополі. 

Брати були громадськими активістами, учасниками різних акцій, присвячених культурному та суспільному життю кримських татар.

Що вигадали окупанти? 

За версією окупаційної ФСБ, 23 серпня 2021 року, саме в день проведення саміту Кримської платформи, обвинувачені нібито навмисне встановили на газопровід у селі Перевальне Сімферопольського району вибуховий пристрій, пошкодивши його. Це нібито призвело до того, що газопостачання в селі було перерване. Це своєю чергою “позначилося” на роботі соціальних установ та нібито завдало збитків у розмірі 105 тисяч рублів. Більше того, 7 вересня окупаційна ФСБ оприлюднила заяву, в якій звинуватила незаконно затриманих у так званій “диверсії” на замовлення Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Меджлісу, які звісно ж, відкинули ці безпідставні обвинувачення. Навіть в окупаційному “суді” брати засвідчили, наскільки сфабрикованими та цинічними були дії окупантів – після викрадення затриманих привели до підвалу, одягли електричні дроти на вуха, через які силовики пускали електричний струм. У перервах між цим окупаційні силовики погрожували розправитися з членами родини. Зі слів одного з братів Ахтемових, Асана, коли він погодився на будь-які дії, окупаційні силовики з ФСБ почали проводити низку слідчих “заходів” з його участю: вони перезнімали “слідчі” дії, багато імпровізували. Так, наприклад, коли собака кінологів не захотів нічого шукати в багажнику автомобіля Ахтемова, де він за початковою версією “віз вибухівку”, вони вирішили, що під час зйомки він має вказати на пасажирське сидіння, до якого було легше підвести собаку кінологів. Інший приклад: було наведено зміну місця “розпакування” вибухівки. За первісною версією Ахтемов “дістав вибуховий пристрій з упаковки із сиром на кухонному столі в будинку”, але, коли під час слідчих дій з’ясувалося, що будинок був замкнений, то від нього вимагали, щоб він на відео показав, що ніби розпакував вибуховий пристрій у гаражі, який окупанти відчинили. Крім того, політв’язень повідомив в окупаційному “суді”, що протягом кількох днів після тортур його допитували щонайменше тричі. При цьому текст відповідей змушували вивчити напам’ять. Коли він щось забував чи плутав, його виводили в коридор, били, а також примусили стверджувати, що всі свідчення дає добровільно і жодного тиску на нього не було.

Чому братів Ахтемових затримали насправді? 

Асан Ахтемов відмовився від показів, які він дав під час попереднього слідства, повідомивши, що правдою з усього, що є в обвинуваченні, є лише факт, що він їздив разом із братом Азізом Ахтемовим у Херсон. А всі наступні дії спочатку окупаційні силовики вигадали і з маніпуляціями оформили як “докази”. За словами Асана Ахтемова, окупанти затримали його за активну громадянську позицію, товаришування із Наріманом Джелялом, який брав участь в саміті Кримської платформи. З ним Асан познайомився, коли працював у газеті “Авдет”. Вони відтоді спілкувалися та разом ходили на різні заходи в Криму, відвідували окупаційні “суди”, де розглядались “справи” незаконно затриманих активістів, та підтримували родичів політв’язнів. Але до останнього Асан не міг зрозуміти, навіщо окупанти затримали його брата Азіза Ахтемова. Як виявилось пізніше, Азіз проживав по сусідству з Джелялом, був активістом Кримськотатарського національного руху та їздив з Асаном до Херсона, що й стало основною причиною незаконного затримання. Окрім цього, в судових засіданнях було допитано свідків звинувачення, які також підтвердили звіряче ставлення окупаційних силовиків з ФСБ, розповіли про тортури, які застосовували окупанти. Але окупаційний “суд” заявив, що це не стосується справи.  

21 вересня 2022 року окупаційний “суд” в Криму ухвалив вирок у справі про “диверсію” на газопроводі в селі Перевальне. Асана Ахметова засудили до 15 років колонії суворого режиму зі штрафом 500 тисяч рублів та обмеженням волі 1 рік. Азіза –  до 13 років колонії суворого режиму зі штрафом 500 тисяч рублів та обмеженням волі 1 рік.

Де зараз брати Ахтемови?

Незаконно засуджених Асана та Азіза Ахтемових окупанти примусово етапували з Криму до в’язниць на території РФ – у Владимирі та Мінусинську. Інформація про це стала відомою, коли Азіз Ахтемов зв’язався із сім’єю через “Зонателеком” і повідомив у листі, що тимчасово перебуває в СІЗО Челябінська, але везуть його та Нарімана Джеляла до в’язниці в Мінусинську. Дорогою туди політв’язнів по кілька днів тримали за ґратами у Краснодарі, Саратові та інших російських містах. 

Його брата, Асана Ахтемова, етапували до в’язниці “Владимирский централ”. Це остання відома інформація, яку змогли отримати родичі політв’язнів. Попри їхні спроби підтвердити інформацію про місце перебування, співробітники в’язниці відповідали, що потрібно робити офіційний запит та писати на пошту. 

Азіз та Асан Ахтемови про Україну

З розповідей родичів та близьких друзів про Асана відомо, що йому була цікава історія свого народу, тому він їздив різними куточками Криму і спілкувався з літніми людьми, які розповідали свої історії та історії своїх сімей. Він дуже поважає та підтримує традиції свого народу. Але при цьому ніколи не ділив людей за національністю. Асан завжди займав активну громадянську позицію, а після вторгнення окупантів до Криму провів на півострові конференцію про права людини на півострові, підтримував родини політв’язнів, відвідував “суди”, де “вирішували” долі затриманих активістів. 

З неволі Асан писав:

Моя головна мета в житті – жити у Криму і бачити мій народ в розквіті і щасливим. Я вірю, що так і буде

Його брат, Азіз Ахтемов, під час останнього слова в “суді” сказав окупантам: “Наша сила в правді, в єдності нашого народу і слові, яке ми несемо. А ми ж доб’ємося правди. Можливо, у вас є крапля совісті, і всередині ви розумієте нашу правоту, але ви – заручники вищих за вас вовків в овечій шкурі, і, таким чином, ваше становище нічим не краще за наше”.

Попри затримання, приниження, погрози, окупантам не вдалося зупинити спротив Асана та Азіза Ахтемових. Брати вірні Україну, вірні своєму народу, своїм цінностям та принципам. Вони – приклад нескореності  та свідчення того, що спротив окупації у Криму був, є і буде доти, доки останній окупант не залишить українську землю.