26 лютого 2014 року близько 15 тисяч активістів вийшли з державними та кримськотатарськими прапорами під стіни Верховної Ради Автономної Республіки

Крим, щоб підтримати територіальну цілісність України. Акція була атакована проросійськими силами, а згодом ініціатори та учасники мітингу переслідувалися окупантами та були змушені покинути півострів або ж опинялися за ґратами.

А  у 2020 році, Указом Президента України Володимира Зеленського, 26 лютого офіційно визнали Днем спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. 

10 років тому, саме в останні дні лютого, росія розпочала війну проти України. Розпочала з захоплення українського Криму. 

Окупанти прагнули показати світові, ніби жителі Криму активно підтримували росію, але ця “легенда” була розбита спротивом українських громадян. Брехня про те, що у Криму всі підтримують так зване “возз’єднання”, була спростована свідченнями тих, хто спостерігав, як через контрольовану російськими військовими паромну переправу на територію півострова з росії прибували десятки автобусів з невідомими особами, яких згодом бачили на проросійських маршах та акціях. 

Найбільший вияв спротиву відбувся саме 26-го лютого, але на цьому він не закінчився. Це був лише початок.

Наші громадяни продовжують чинити опір окупантам протягом 10 років. Учасників акцій протесту, які відбувалися взимку та весною 2014 року, окупанти викрадали, арештовували та переслідували, тому спротив набув іншої, прихованої форми. Сьогодні, наші громадяни в Криму піддаються репресіям лише за свою проукраїнську позицію, за патріотичну символіку, за жовто-блакитні кольори в одязі, за прослуховування українських пісень. Та ані штрафи, ані ризик ув’язнення не зупиняють наших людей. Вони знову і знову демонструють, що Крим — це Україна. 

Дякуємо усім, хто чинить спротив російській окупації! 

Крим буде вільний! 

Слава Україні!