18 квітня у всьому світі відзначають Міжнародний день пам’яток і визначних місць, в Україні ця дата має назву “День пам’яток історії та культури”. 

За рік до окупації, у 2013 році, кількість українських музейних предметів, що залишилися в музейних установах на території Криму, становила приблизно 1 200 000 одиниць. Нараховувалось 3772 пам’ятки історії, археології, архітектури, монументального мистецтва, що належать до різних історичних епох і цивілізацій. На півострові діяло 26 музеїв та 5 історико-культурних заповідників. 

Протягом останніх 10 років, через тривалу війну, розпочату росією на території України, зокрема окупацію Криму, кількість історичних місць та пам’яток архітектури, які є культурною спадщиною України стрімко зменшилась, зазнала руйнувань, атак, розграбувань та знищення. Окупантами зруйновано, викрадено або приведено в стан занепаду безліч пам’яток архітектури та монументального мистецтва, що є культурною спадщиною України.

У Криму, за час окупації, було знищено ряд мусульманських кладовищ, які є культурною спадщиною корінних народів та мали велику цінність для української культури загалом.

• У 2017 році окупанти зруйнували мусульманське кладовище “Гурзуф-Азіз” біля пляжу “Гурівські камені”.
• У 2018 під час незаконного будівництва так званої траси “Таврида” розкопали могили старовинного старовинних поховань працювала важка техніка. Також під час цього процесу було знищено безліч старовинних археологічних пам’яток, зокрема некрополь “Кирк Азизлер”, скіфське городище “Кермен Бурун”, понад тисячу артефактів незаконно вивезено до росії.
• У 2018 під час зведення огорожі на вул. Червоноармійській у Сімферополі, екскаватором зруйновано поховання старого мусульманського кладовища.
• У 2019 у місті Старий Крим під час будівельних робіт біля міського стадіону, екскаватором вирито мусульманські могильні плити, за попередніми оцінками датовані XIII століттям.
• Також у 2019, у селі Мамашай (нині Орлівка) неподалік Севастополя, окупанти зруйнували меморіальні плити з іменами 57 кримських татар, що воювали у лавах радянської армії у Другій світовій війні.
• У 2014 році, одразу після окупації, російські війська — у рамках заходів з мілітаризації півострова — почали будувати лінію укріплень на території фортеці Ор-Капу (Перекоп, Ферх-Кермен), побудованої у 1509 році: навколо фортеці були вириті окопи. У 2018 році на вершині цієї фортеці проклали ґрунтову дорогу, яка прорізала бастіони з півдня на північ. У 2022 — встановили там спостережний пункт (заходи ці відбувалися без попередніх підготовчих археологічних робіт).
• Окупантами на півострові проводяться так звані “реставраційні роботи”, що є ще одним способом руйнації історико-культурних спадщин: Ханський палац у Бахчисараї, який у 2014 році був внесений до Попереднього списку об’єктів Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, зазнав значної шкоди під час такої “реставрації” графського корпусу. Також під час “реставраційних робіт” окупанти замінили автентичні елементи палацу на сучасні, що позбавило унікальності єдиний, що зберігся, пам’ятник палацової архітектури кримських татар.
  Наразі подібна “реставрація” проводиться ще на близько 10 об’єктах території Ханського палацу: ханська кухня, стайня, бібліотечний корпус, соколина вежа, набережна з трьома мостами, надгробна ротонда, лазні Сари Гюзель.
• Зазнав шкоди й музей-заповідник Херсонес Таврійський у Севастополі, що у 2013 році, до окупації Криму, був внесений у список Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. На його території у 2018 році окупанти облаштували сценічний комплекс для проведення фестивалю опери та балету “Херсонес”: сцену та місця для глядачів змонтували на місці колишньої портової частини стародавнього міста та римської цитаделі.
• Поблизу Херсонеса росіяни просто зараз знищують некрополь святих у Карантинній балці, що є археологічною пам’яткою II століття. Вони розпочали на місці його розташування “роботи з прокладання каналізації”.
  10 квітня 2024 цей об’єкт археологічної спадщини був частково зруйнований будівельною технікою: знищено стародавню кладку та скельну поверхню некрополя. За попередніми оцінками археологів на цьому місці може знаходитись чимало археологічних об’єктів, як-от саркофаг, гончарна піч, урни для поховання останків, кістяки й предмети, що супроводжували поховання, та інші артефакти.
• Найближчим часом окупанти планують також прокладання залізниці через історичні пам’ятки: у місті Інкерман заплановано прокладення залізничного полотна через стародавні могильники та доісторичні поселення таврів. Росіяни мають намір знищити ці могильники, переважна частина з яких датована сторіччями до н.е.

Окупанти вкладають у “руйнівні процеси”, у знищення нашої культури, величезні кошти. Все, що ними не знищено — привласнюється та направляється у музеї, причому здебільшого навіть не в Криму, — матеріали вивозяться у росію. 

За даними Кримського інституту стратегічних досліджень (КІСД), лише в Криму до державних реєстрів росії включено понад 150 000 об’єктів культурних цінностей, у тому числі понад 8 000 об’єктів нерухомого майна, — росія стверджує, що ці об’єкти нібито належать їй. Загарбання пам’яток є не лише порушенням міжнародного права, а й спробою росії викривити історію: країна-агресорка використовує загарбане для поширення хибного наративу, що Крим нібито був російським.

Після початку повномасштабного вторгнення вивезення української культурної спадщини з Криму набуло іншого масштабу. 

14 жовтня 2022 року на території півострова окупаційна адміністрація видала наказ, яким визначила порядок так званої евакуації музеїв. Наразі у відкритому доступі відсутня інформація про те, які саме колекції та предмети переміщуються до рф.

Проблема незаконного вивезення матеріальної культурної спадщини торкнулася й новоокупованих регіонів України. В цій ситуації Крим став хабом для розграбування культурних об’єктів. Спочатку російські окупанти вивозили майно херсонських музеїв та мистецькі колекції до окупованого Криму, а згодом переправляли їх на територію росії. Під приводом так званої евакуації музеїв росіяни вивезли з території Херсонської області близько 15 тисяч експонатів. 

Це масове викрадення культурних цінностей з території України російськими окупантами можна порівняти з пограбуванням музеїв під час Другої світової війни.

Побачити повну картину збитків ми зможемо лише після деокупації Криму, проте вже сьогодні важливо фіксувати пошкоджені історичні та архітектурні памʼятки, документувати руйнування й збитки, залучати у ці процеси міжнародні організації та закордонних партнерів. Винні у розграбуванні культурної спадщини нашої держави обов’язково будуть покарані.

Вчергове звертаємо увагу міжнародної спільноти до важливої теми знищення країною-агресором культурних пам’яток історії та культури України. Тиск на росію має продовжуватись до відновлення територіальної цілісності.