У рідній домівці та в окопі. У спокійні та важкі часи. У дні радості та суму кожного та кожну з нас супроводжують ці два кольори: синій — колір безкрайнього неба та жовтий — наповненої сонцем пшениці. Ці барви сьогодні відомі по всьому світі як символ непокірності та боротьби за власну долю та свободу. Як символ спротиву окупації та щоденних подвигів задля захисту найціннішого — своєї землі. 

Сьогодні День Державного прапора, кольори якого супроводжували українців століттями, були на хоругвах Галицько-Волинського князівства, гордо майоріли у козацькому війську та стали національним символом боротьби за незалежність під час Української революції 1917 року і надалі.

У важкі для України роки радянської окупації синьо-жовтий прапор залишався символом спротиву, незгоди та прагнення свободи, попри всі спроби радянської влади його знищити. Та згодом синьо-жовтий стяг почав майоріти над усіма містами та селами України, коли вона відновлювала свою незалежність.

Споконвічно державний прапор був символом єдності народу, а з початком російської агресії він став символом незгоди з окупацією та  звільнення українських територій. 

Синьо-жовтий стяг, що повертається з полів бою на сході, півдні та півночі України, став уособленням мужності та хоробрості українських воїнів та воїнок, які щогодинно боронять державу і її народ. А для людей, які проживають в окупації, він є вірою в перемогу України та символом спротиву окупаційному режиму. 

Український прапор — це знак непереможного духу народу, що стоїть проти ворога, і знак відновлення нашої державності. Знак, який обов’язково повернеться на всі тимчасово окуповані території України, зокрема у звільнений Крим!

З Днем Державного Прапора України!