“Ленінопад” — хвиля демонтажу пам’ятників першому вождю СРСР Леніну та іншим радянським діячам, що охопила Україну після подій Євромайдану та Революції Гідності 2013—2014 років. Цей процес об’єднав низку факторів: прагнення до очищення від радянської спадщини, боротьбу за національну ідентичність та символічну відмову від тоталітарного минулого. 

Початок “ленінопаду” в масовості розпочався зі знесення пам’ятника Леніну в Києві на Бесарабській площі 8 грудня 2013 року. Ще більш масово люди почали руйнувати пам’ятники “ідолу” Радянського Союзу після повідомлень про смерті активістів Майдану, що загинули під час силових протистоянь у Києві. Після цього “ленінопад” поширився всією Україною. 

Хоча в Криму “ленінопад” розпочався трохи пізніше за материкову частину України, він теж не обійшов півострів, навіть попри опір місцевої влади та проросійських угрупувань. 

“Ленінопад” у Криму не був таким масовим, як на материковій частині України. Однак декілька знесень мали місце. Перший зафіксований такий випадок відбувся 26 січня 2014 в селі Тургенєвка Бахчисарайського району. Але найбільше цих випадків сталось в лютому. 

Так, 19 лютого 2014 Леніна знесли в селі Орлівка Перекопського району, а 23 лютого було знесено два пам’ятники: в селах Привітне та Рибаче Ялтинського району. В Привітному “вождя звалили з постаменту, обезголовили і розділили по частинах. Таким чином рука валялася поруч з тулубом, а бюст – неподалік, за огорожею”.

Один з найвідоміших випадків “ленінопаду” в Криму стався в селищі Зуя Білогірського району, коли 24 лютого 2014 тут знесли пам’ятник Леніну. Саме з репортажу 24 каналу після повалення був народжений відомий інтернет-мем “Леніна свалілі фашисти” (youtu.be/a4IDtRM8kRY) 

Однією з найбільш знакових подій “ленінопад” в Криму став заклик до зняття пам’ятника Леніну в Сімферополі у 2014 році під час масштабного мітингу 23 лютого. Учасники мітингу, що був присвячений пам’яті національного лідера кримських татар Номана Челебіджихана, завершили його висуненням низки вимог. Зокрема, учасники мітингу дали 10 днів місцевій владі на те, щоб прибрати пам’ятник Леніну. Однак через початок російської агресії росії проти України цього так і не відбулась.

З настанням окупації Криму Росією у 2014 році ситуація змінилась кардинально. Під контролем російської адміністрації відбулася не тільки заміна українських символів на російські, а й процеси, які пов’язані з пропагандою “русского мира”. У перші місяці окупації частина демонтованих пам’ятників Леніну в Криму була знову відновлена, а на інших з’явились нові пам’ятні таблички з пропагандистськими написами.

Попри це, з початком російсько-української війни, поглибленням ізоляції Криму від України та репресіями проти українських громадян, тема “ленінопаду” залишалася актуальною для активістів та громадськості. Невідомі продовжували пошкоджувати пам’ятники Леніну в Криму.

Зокрема, були зафіксовані такі випадки:

• 14 серпня 2015 року в Севастополі на пам’ятнику Леніну намалювали тризуб та напис “Крим наш”;
• 12 липня 2016 року автівкою було скинуто з постаменту пам’ятник маленькому Леніну у дитячому парку Севастополя;
• 29 липня 2016 року в Ялті було зірвано голову Леніна з обеліска в Приморському парку;
• 21 жовтня 2016 року у Судаку зруйнували пам’ятник Леніну у міському саду;
• 9 листопада 2017 року в Севастополі розбито бюст Леніну в Троїцькій балці;
• 9 січня 2020 року в Євпаторії зруйнували пам’ятник Леніну в парку імені Івана Франка.
• 12 листопада 2020 року в Сімеїзі облили фарбою пам’ятне погруддя Леніну;
• 25 січня 2023, після початку широкомасштабної агресії росії, в Саках у Курортному парку пам’ятник Леніну облили фарбою та прикрасили написами з обсценною лексикою.

На момент окупації Криму у 2014 році, за даними українських істориків і дослідників, на півострові налічувалося близько 140 пам’ятників Леніну. Після окупації цей процес увійшов у нову фазу: пам’ятники Леніну не тільки не були зняті, але й почали встановлюватися у містах та селищах.

Теперішня ситуація з пам’ятниками Леніну в Криму відображає не тільки політичну боротьбу за ідентичність, але й намагання Росії переписати історію, втискаючи радянські символи в нову політичну реальність. Для багатьох кримчан пам’ятники Леніну є нагадуванням про радянський тоталітаризм, а також залишаються символом окупації Криму Росією.

“Ленінопад” в Криму — це не лише історичний процес, але й частина національної боротьби за незалежність України та її територіальну цілісність.