17 грудня 2024 року у книгарні “Сенс” відбулася презентація каталогу “ЛОМИКАМІНЬ. Жіночий спротив у Криму” з нагоди 32-річчя діяльності Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим. У рамках заходу відбулась панельна дискусія про різновимірність жіночого спротиву та боротьбу жінок за свободу та незалежність України. Модерувала захід Ірина Славінська, громадська діячка, журналістка, літературознавиця. На події були присутні представники громадського, культурного, експертного середовища та органів державної влади. На локації була змога взяти участь в ініціативі “Листи до вільного Криму”, а також ознайомитися з елементами кримськотатарського побуту, оглянувши стіл культури.

На початку заходу з вітальним словом виступила т.в.о. Постійного Представника Ольга Куришко. 

“Представництво працює для людей, підтримуючи та захищаючи тих, хто залишається в умовах окупації. Сьогодні ми презентуємо каталог, створений на  основі виставки “Ломикамінь”, присвячений жіночому спротиву в Криму. Чому саме жінки? З початку повномасштабного вторгнення Росія посилила тиск на український спротив, зокрема змінюючи законодавство, що передбачає покарання за будь-які дії, які не подобаються окупантам. Майже кожна друга особа, яка зазнає переслідування, тиску, погроз зі сторони окупантів в Криму за проукраїнську позицію, — жінка“, – зазначила у своєму вітальному слові Ольга Куришко.

Також вона додала: “За допомогою цієї виставки і за її підсумками — каталогу — ми хотіли, щоб обличчя жіночого спротиву в Криму було впізнаним, щоб голоси хоробрих та відданих жінок, які чинять опір окупації, були почуті”. 

Наступною з вітальним словом виступила Сабін Фрейзер Гюнеш, Представниця ООН Жінки в Україні.

“Жінки в Україні є невід’ємною частиною спротиву від самого початку великої агресії російської федерації. Вони працюють на всіх рівнях — від місцевих громад до урядів та громадянського суспільства, демонструючи свою незламність і енергію. Це надихає і допомагає рухати вперед принципи гендерної рівності та розширення прав жінок не лише в Україні, а й у світі. Особливо важливо, що цей каталог присвячено жінкам з Криму, які продовжують зберігати свої традиції, культуру і чинити спротив, незважаючи на всі випробування, зокрема затримання та ув’язнення”.

Під час презентації каталогу до гостей звернулася кураторка Тетяна Філевська, кураторка виставки “ЛОМИКАМІНЬ. Жіночий спротив у Криму”, креативна директорка Українського інституту:

“Я дуже щаслива, що ми маємо можливість тримати в руках каталог, і як кураторка радію, що проєкт, який народився спонтанно, має таке довге життя. Рік тому Таміла Ташева запропонувала зустрітися, щоб обговорити виставку про жіночий спротив в Криму. Я одразу погодилась, бо ця тема відгукнулася в мені. Мені хотілося, щоб це був жіночий погляд на спротив був висвітлений широкому загалу. Також ми дізналися про рух спротиву “Зла Мавка” — жінок на тимчасово окупованих територіях, які чинять опір. Для мене було важливо представити їхні історії на виставці, адже для них це велика підтримка. Я також запропонувала дослідити історичні корені жіночого спротиву, зокрема через історії Лесі Українки в Криму. Це допомогло зрозуміти, на чиїх плечах ми сьогодні стоїмо. Кожна деталь каталогу створена з великою любов’ю”.

До слів подяки приєдналися художниця і фотографка Юлія По та феміністська художниця, перформерка, медіахудожниця Алевтина Кахідзе.

“Мистецтво для мене стає формою спротиву, опору будь-яким формам окупації, в тому числі окупації наративу, його викрадення. Я можу донести іншим людям, в інших країнах, про те, що відбувається, і з іншої сторони — я можу розповісти людям в Україні, що є люди з Криму, які небайдужі і не згодні з тим, що відбувається на його території. Моє завдання — донести правду, показати, що є люди, які не погоджуються з окупацією і з тим, що сталося на Кримському півострові”, — розповіла Юлія По.

“Це не просто виставка, а ціла історія, яка продовжує жити і розвиватися навколо себе, створюючи нові наративи. Одним з найбільш емоційних моментів для мене було, коли на Парламентському саміті Кримської платформи я виступала з перформансом, розповідала про Крим та злочини окупантів. Важливо привертати увагу міжнародної спільноти до теми Криму та його звільнення”, – Алевтина Кахідзе.

Під час заходу також відбулася дискусія “Різновимірність жіночого спротиву. Крим” за участі Таміли Ташевої, народної депутатки України, Постійної Представниці Президента України в Автономній Республіці Крим (2022-2024), Тетяни Філевської, кураторки виставки “ЛОМИКАМІНЬ. Жіночий спротив у Криму” та креативної директорки Українського інституту, Леніє Умерової, звільненої політув’язненої, і Шарлотти Хмельницької, капітанки, ветеранки російсько-української війни.

“Жіночий спротив в Україні існує століттями, і особливо яскраво проявився за останні 10 років, з початку окупації Криму. Жінки, навіть у складних умовах, продовжують боротися за звільнення політичних в’язнів і відстоюють права своїх родин. Вражає, що часто цей спротив не помічають або недооцінюють, хоча саме жінки в багатьох випадках проявляють рішучість і мужність навіть сильніше за чоловіків. Це видно і серед правозахисників, які працюють в умовах репресій, і серед жінок, які служать в українських Збройних силах, на передовій, а не лише в тилу. Такий спротив, у тому числі у вигляді участі жінок у бойових діях, доводить, що Крим — це Україна, і роль жінок у цьому спротиві надзвичайно важлива”, — наголосила Таміла Ташева.

“П’ять місяців я провела в різних в’язницях, без можливості спілкуватися з адвокатами чи родичами, і лише згодом мені інкримінували шпигунство, яке так і не змогли довести в суді. Це приклад того, як Росія використовує терористичні методи, аби залякати людей на окупованих територіях, нав’язати їм свою думку та змусити мовчати. Однак попри всі ці спроби зламати нас, ми продовжуємо боротися, навіть у мовчанні, підтримуючи один одного. Важливо, що люди не здаються, і навіть коли здається, що немає виходу, є ті, хто підтримує, хто розповідає наші історії світу, і це дає надію. Ми маємо робити все, щоб підтримувати наших співвітчизників, які залишаються за ґратами, бо навіть у найтемніші часи є можливість для змін”, — Леніє Умерова.

На важливості жіночої солідарності та сестринства наголосила Шарлотта Хмельницька, капітанка, ветеранки російсько-української війни:

“Я стала командиркою безпілотного підрозділу та продовжую боротися зі стереотипами, які існують стосовно ролі жінок на війні. І хоча ситуація у військовій освіті досі складна, головне – це повага до жінок у війську. Сестринство і взаємопідтримка між жінками — це те, що допомагає нам витримувати всі труднощі і бути сильними. Я переконана, що саме ці зміни у ставленні до жінок і реформи в армії можуть забезпечити справжній прогрес. Тому важливо фокусуватись не тільки на труднощах, а й на досягненнях, бо зміни вже відбуваються, і ми маємо бути частиною цих змін”, — розповіла Шарлотта, висловивши сподівання, що одного разу ми скажемо: “Добрий ранок, Бердянськ, добрий ранок, звільнений Крим!”

“Мистецтво є потужним способом говорити про жінок, які чинять спротив, тому що воно дає можливість розповісти історію кожної окремої людини. Це дуже важливо, адже новини, соціологічні дослідження чи узагальнені звіти часто говорять мовою абстракцій і деперсоналізованих фактів. Натомість мистецтво дозволяє глибше зрозуміти, пережити та відчути історію окремої людини — її біль, страх, надію. І коли ці історії знаходять своє місце в мистецькому просторі, вони не лише зберігають пам’ять, але й дають можливість відчути зв’язок із людьми, що стоять на передовій цього спротиву”, — наголосила Тетяна Філевська.

У рамках заходу було представлено благодійний збір коштів, який Представництво проводить спільно з фондом “Повернись живим”. Мета збору — захист української ППО від російських розвідувальних безпілотників для ПвК “Південь”. Ці сили забезпечують оборону не лише прифронтових міст, але й сотень кілометрів лінії фронту, де щодня тривають бої за свободу України. Загальна сума збору складає 3,2 млн гривень.

Аби долучитися до збору, переходьте за посиланням на банку: https://send.monobank.ua/jar/9ZL8hkE5AB. 

На локації також була змога взяти участь в ініціативі “Листи до вільного Криму”, а також ознайомитися з елементами кримськотатарського побуту, оглянувши стіл культури. Захід завершився неформальним спілкуванням: присутні мали змогу обговорити почуте, висловити слова підтримки та поділитися власними думками щодо подальших кроків у боротьбі за звільнення українських територій.