11 років тому, захищаючи свою військову частину, від рук російських окупантів загинув перший український військовий нової російсько-української війни — 36-річний начальник служби тилу 13-го фотограмметричного центру Центрального управління воєнно-топографічного та навігації Головного управління оперативного забезпечення ЗСУ Сергій Кокурін.
18 березня 2014 року російські окупаційні війська без розпізнавальних знаків, на чолі з Ігорем Гіркіним і під виглядом так званої “самооборони Криму”, розпочали штурм 13-го фотограмметричного центру в Сімферополі. Озброєні автоматами АК-74 та дробовиками, окупанти підтримували свої дії двома військовими машинами з російським триколором.
У момент штурму Сергій Кокурін перебував на спостережній вежі військової частини, фіксуючи дії окупантів і координуючи оборону. Російські військові відкрили вогонь, випустивши з землі дві кулі калібру 5,45 мм, які смертельно поранили його. Майже відразу після окупанти намагалися викривити реальність, пустивши пропагандистську вигадку про нібито “снайпера правого сектору”, що застрелив українського військового.
Сергій Кокурін став першою жертвою нової українсько-російської війни, якого росіяни вбили за вірність присязі. Його подвиг є черговим нагадуванням — російська агресія не почалася у 2022-му, вона триває з 2014 року. І саме тоді, у березні, в українському Криму, вона вже не була “гібридною”, а мала реальні постріли, кров і смерть.
За особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Сергій Кокурін був посмертно нагороджений орденом “За мужність” III ступеня згідно з Указом Президента України від 19 липня 2014 року.
У грудні 2015 року на території фотограмметричного центру Збройних Сил України в Одесі було урочисто відкрито пам’ятник загиблим топографам і, зокрема, розміщено меморіальну дошку в пам’ять про Сергія Кокуріна.
Його історія — не лише про минуле, а й про сьогодення. Вже 11 років українці борються за звільнення Криму, і його мешканці — як ті, що були змушені виїхати, так і ті, що залишилися — продовжують цю боротьбу.