25 лютого 2025 року Верховна Рада України ухвалила за основу та в цілому Закон України “Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями” (Нікосійська конвенція).

Нікосійська конвенція передбачає широкий спектр можливостей для захисту культурних  цінностей, що є надзвичайно важливо в умовах сьогодення, коли культурна спадщина України, системно знищується ворогом.

Україна розглядає Конвенцію як правову підставу для екстрадиції або взаємної правової допомоги у кримінальних справах, пов’язаних із правопорушеннями, зазначеними в ній. Центральними органами України, відповідальними за міжнародне співробітництво у кримінальних справах відповідно до Конвенції, визначено:

• Міністерство юстиції України (щодо запитів під час судового провадження);
  
• Офіс Генерального прокурора (щодо запитів під час досудового розслідування);
  
• Національне антикорупційне бюро України (щодо запитів про взаємну правову допомогу у кримінальних провадженнях, у яких воно здійснює досудове розслідування).
  

Ратифікація цієї Конвенції є рішучим кроком у боротьбі проти злочинної діяльності рф, яка веде систематичне знищення культурної спадщини України. 

Особливо в контексті російської окупації Криму, де окупаційна адміністрація здійснює масштабні незаконні археологічні розкопки та руйнує культурні пам’ятки. Серед найбільш значущих об’єктів – Бахчисарайський Ханський палац, який в Україні офіційно визнаний пам’яткою національного значення і  внесений до попереднього списку ЮНЕСКО, палац зазнає систематичного руйнування під час так званих реставраційних робіт. Крім того, окупаційна влада рф видає дозволи на будівництво компаніям, які не мають ліцензій на роботу з музейними об’єктами культурної спадщини, що призводить до безповоротного знищення історичних пам’яток.

Особливу загрозу становлять незаконні дії держави-окупанта на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя:

• масштабні незаконні  “розкопки”;
  
• знищення та руйнування історичних об’єктів, зокрема Бахчисарайського Ханського палацу, внесеного до попереднього списку ЮНЕСКО, який під приводом реставрації зазнає непоправних ушкоджень;
  
• масове вивезення культурних цінностей з кримських музеїв до рф;
  
• нищівна забудова без врахування норм охоронних об’єктів  культурної спадщини.
  

Нікосійська конвенція передбачає широкий спектр відповідальності за правопорушення, пов’язані з культурними цінностями, включаючи:

• крадіжку та інші форми незаконного заволодіння культурними цінностями;
  
• незаконні розкопки та вилучення артефактів;
  
• незаконне ввезення та вивезення культурних цінностей;
  
• набуття права власності, розміщення на ринку та підроблення документів;
  
• знищення та пошкодження рухомих і нерухомих культурних цінностей.
  

Конвенція також передбачає відповідальність за розміщення оголошень про продаж незаконно здобутих культурних цінностей в інтернеті та зобов’язує перевіряти легальність походження культурних об’єктів.

Ратифікація цієї Конвенції Україною  посилить міжнародну правову підтримку у притягненні росії до відповідальності за знищення та викрадення нашої культурної спадщини. Вона допоможе блокувати незаконні угоди, ускладнить продаж вкрадених артефактів та забезпечити повернення викрадених цінностей.

Поряд з тим, положення зазначеної конвенції передбачають ряд заходів, які належить вжити на національному рівні, для підвищення ефективності захисту культурних цінностей. 

Разом із ратифікацією Конвенції Верховна Рада пропонує внести зміни до низки законів, зокрема: “Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей”, “Про культуру”, “Про електронну комерцію”. Ратифікація Нікосійської конвенції також відповідає рекомендаціям Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи “Протидія стиранню культурної ідентичності під час війни та миру”.

Відповідні зміни до низки законів України має бути імплементовано шляхом прийняття Законопроєкту “Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями”. 

Законопроєкт розширює перелік об’єктів, які є культурними цінностями. До них додаються антикварні предмети віком понад 100 років, художні асамбляжі, рідкісні документи, марки акцизного збору, а також предмети етнографічної, археологічної та історичної цінності.

Однією з ключових змін є посилення контролю за ввезенням і вивезенням культурних цінностей. Документ забороняє ввезення предметів, у розшуку, отриманих унаслідок незаконних археологічних розкопок, а також культурних цінностей, вивезених з порушенням законів інших держав (їх необхідно повернути у державу походження). А якщо вивезені з України культурні цінності не повернуті понад 90 днів із моменту закінчення узгодженого терміну, вони вважаються незаконно вивезеними.

Прийняття Україною цього закону має критичне значення для відстеження злочинів рф у Криму та на інших тимчасово окупованих територіях, та подальшого повернення культурної спадщини України.

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим систематично долучалось  до напрацювання рекомендацій для проведення комітетських/міжкомітетських слухань, зокрема, з питань реінтеграції кримського регіонального культурного простору. В рамках цієї діяльності Представництво висловлювало активну підтримку пропозицій щодо ратифікації Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями.