Постійна Представниця Ольга Куришко провела зустріч з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин Крістофом Кампом. До робочої зустрічі долучилася головна консультантка Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Тетяна Непомяща.

Постійна Представниця Ольга Куришко розповіла про діяльність Представництва та Офісу Кримської платформи, зокрема про залученість Представництва до створення законопроєктів, співпрацю з іншими держорганами та Меджлісом кримськотатарського народу щодо питань корінних народів та національних меншин. Зокрема, Ольга Куришко зазначила, що Представництво спільно з Верховною Радою України, Міністерством закордонних справ України та Меджлісом кримськотатарського народу працює в напрямку адвокації міжнародного визнання депортації кримських татар 1944 року актом ґеноциду.

“У 2015 році Україна стала першою державою, що визнала ці події злочином ґеноциду. Згодом до цього процесу долучилися парламенти Латвії, Литви, Канади, Польщі, Естонії та Чехії. Ми послідовно працюємо над тим, аби коло держав, які визнають депортацію кримськотатарського народу 1944 року актом ґеноциду, розширювалося.”, — наголосила Ольга Куришко.

Головна консультантка Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Тетяна Непомяща наголосила, що утиски корінного кримськотатарського народу росією не є новим явищем — кримські татари протягом століть зазнавали репресій, а окупація 2014 року лише посилила практики придушення національної та релігійної ідентичності. 

“Станом на зараз щонайменше 224 українських громадян є політичними в’язнями росії, з них 137 — кримські татари. Окупаційна адміністрація використовує сфабриковані звинувачення у тероризмі, забороняє релігійні громади, а мусульманські політв’язні стикаються з особливим тиском: у них  вилучають Коран, забороняють виконувати намаз, примусово зголюють бороди, не допускають імамів до в’язниць”, — підкреслила Тетяна Непомяща.

Постійна Представниця звернула увагу на системний характер релігійних переслідувань у Криму, які стосуються не лише окремих вірян, а цілих релігійних спільнот. 

“Ліквідація незалежної мусульманської громади в Алушті в жовтні 2024 року та закриття ісламської школи в Сімферопольському районі в січні 2025-го — це приклади послідовного знищення релігійних спільнот, які не підконтрольні окупаційній адміністрації. Переслідування на релігійному ґрунті стосуються не лише мусульманської спільноти: у травні 2023 року окупанти остаточно захопили Кафедральний собор святих рівноапостольних Володимира та Ольги в Сімферополі — головну святиню ПЦУ в Криму. А вже у квітні 2024 року його купол було демонтовано”, — зауважила Ольга Куришко.

Ольга Куришко також згадала про те, що з початку окупації Криму окупаційна адміністрація системно змінює культурний ландшафт півострова, свідомо виключаючи українську і кримськотатарську спадщину з публічного простору. 

“У Ялті окупанти свідомо знищили музей Лесі Українки, перетворивши його на абстрактну експозицію про “ХІХ століття”, де українська письменниця не згадується зовсім або натомість висвітлені російські діячі. Схожа ситуація і з Ханським палацом в Бахчисараї. Так звана “реставрація”, що триває з 2017 року, фактично є процесом руйнування. Роботи проводяться без урахування археологічної цінності об’єкта, без дотримання норм міжнародного права, і спрямовані на стирання слідів кримськотатарської історії”, — зазначила Постійна Представниця.

Наприкінці зустрічі Тетяна Непомяща, керівниця Служби забезпечення діяльності Кримської платформи, провела для Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Крістофа Кампа та його колег ознайомчу екскурсію виставкою “Тінь від води”. Експозиція присвячена 11 рокам спротиву окупації Криму та розкриває невидимі, але відчутні форми опору: ті, що проявляються у щоденних жестах, у збережених артефактах, у мистецтві й культурній пам’яті.