Життя до затримання

Ленур Люманович Сейдаметов народився 11 червня 1986 року в місті Булунгур, Самаркандська область, Узбекистан. Він здобув середню освіту, закінчивши 8 класів школи, а також навчався три роки в коледжі за спеціальністю “радіоелектроніка і телеапаратура”.

У 2012 році Ленур без родини повернувся до Криму, на землю своїх предків, які були депортовані радянським тоталітарним режимом у 1944 році. Тут він одружився та створив сім’ю. У 2013 році народився його перший син Абдуллах, у 2016 — донька Аят, а в 2019 — син Алі-Імран. Ленур працював продавцем на ринку, будівельником, зубним техніком, а з 2020 року — надавав послуги вантажника. Він активно цікавився громадським життям кримськотатарської спільноти, допомагав у громадських заходах та підтримував сім’ї політв’язнів.

Переслідування

17 лютого 2021 року окупанти провели чергові масові обшуки в Білогірську, Бахчисараї, Сімферополі, Севастополі та Феодосійському районі Криму. У той день був затриманий сам Ленур Сейдаметов, а також Тимур Ялкабов, Азамат Еюпов, Яшар Шихаметов, Ернест Ібрагімов та Олег Федоров. Після затримання їх доставили до управління ФСБ рф у Криму для проведення так званих “слідчих дій”, а згодом перевели до СІЗО.

Як і багатьом іншим незаконно переслідуваним у Криму кримським татарам, їм інкримінували сфабриковані звинувачення у так званій “справі кримських мусульман” та нібито підготовку насильницького захоплення влади.

За ґратами

22 березня 2022 року суд у російському ростові-на-дону засудив Ленура Сейдаметова до 13 років колонії суворого режиму.

Відразу після суду його незаконно перемістили до в’язниці ФКУ-2 в місті єлець, ліпецької області, рф. Під час незаконного утримання у політв’язня почалися серйозні проблеми зі здоров’ям. У 2023 році у нього виявили кісту Бейкера в колінному суглобі, до того ж він потребував операції на нижньому відділі хребта. У листопаді 2023 року йому видалили кісту на хребті після півторамісячного очікування госпіталізації — це стало важким випробуванням через затягування адміністрацією колонії та відмову у своєчасному наданні медичної допомоги.

Крім того, Ленур страждає від сильних болів у ногах і спині, а адміністрація колонії блокує доступ до належної медичної допомоги.

Після відбуття строку перебування у в’язниці Ленур Сейдаметов мав бути переведений до колонії, проте наприкінці квітня 2025 року його перемістили до СІЗО-1 міста воронеж, звідки, за словами дружини політв’язня, окупанти планують екстрадувати його до Узбекистану.