У цей день ми вшановуємо всіх, хто протягом століть виборював свободу України — від козацьких загонів і січових стрільців до борців за незалежність у XX столітті, політв’язнів радянського режиму та учасників Революції Гідності. Це день пам’яті і вдячності тим, хто присвятив себе служінню Україні.

Серед них — представники корінних народів України: кримські татари, караїми, кримчаки. Їхня історія сповнена боротьби за збереження своєї гідності, мови, культури і права жити на рідній землі. Після окупації Криму у 2014 році саме кримські татари стали першими, хто масово й відкрито виступив проти загарбників. Вони вийшли на мирні акції, підтримували українських військових, допомагали політичним в’язням, не дозволили стерти з півострова українсько-кримськотатарську ідентичність.

І сьогодні багато з них продовжують боротьбу — як у лавах Сил оборони, так і в умовах окупації. Попри загрозу переслідувань, кримці чинять опір зсередини: поширюють правду, підтримують одне одного, об’єднуються у підпільні ініціативи, беруть участь у громадянському спротиві. Рухи, що виникли у Криму, стали частиною загальноукраїнського опору — “Жовта стрічка”, “Атеш”, “Кримські бойові чайки”, “Зла Мавка”. Це люди, які щодня ризикують життям заради майбутнього Криму в складі вільної України.

День Героїв — це нагадування про те, що герої серед нас. Це військові, волонтери, медики, рятувальники, активісти. Це ті, хто бореться зараз — на фронті, у тилу, в окупації. Це ті, хто не зламався і не мовчить.

Ми дякуємо кожному, хто стоїть за Україну. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав життя за свободу. Ми разом виборюємо перемогу.