Третій, завершальний день Міжнародної весняної школи Resilience League став нагодою не лише підбити підсумки, а й узагальнити спільний досвід, ідеї та пропозиції, що напрацьовувалися протягом трьох днів інтенсивної роботи.

Учасники школи мали змогу пройти шлях від теоретичних засад до практичного моделювання процесів, пов’язаних зі звільненням та реінтеграцією тимчасово окупованих територій. Основні цілі програми були успішно реалізовані: учасники підготувалися до складних процесів стабілізації та відновлення після окупації, розвинули навички стратегічного мислення й планування в умовах невизначеності, посилили здатність до міжвідомчої координації, комунікації й адвокації в критичних сферах — безпеки, ідентичності та соціальної згуртованості. Особливо цінним стало усвідомлення довгострокових викликів, з якими стикається держава та громади в повоєнний період.

Початок дня розпочався з формату вільного мікрофона — простору для презентацій ініціатив, проєктів і бачень, якими поділилися самі учасники та експерти.

Міжнародний експерт з громадської стійкості та безпеки, генеральний директор ГО “Стійка Україна” Дмитро Теперик представив загальну схему планування етапів і змісту когнітивної деокупації, процес якої вже почався з підготовки візійної стратегії та її еволюції останні 3 роки.

Голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень, співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості Юлія Тищенко наголосила на системному характері підходів та процесів когнітивної деокупації. Когнітивна деокупація є комплексним процесом, що вимагає системного підходу та тривалої роботи в різних секторах та напрямах політики, інформаційній, освітній. управлінський, соціальній та інших сферах, впровадженні мір довіри, європейській інтеграції. Підходи когнітивної деокупації також передбачають відновлення довіри, співпраці, через створення нового спільного когнітивного простору, вільного від наративів російської пропаганди. Адже спільний когнітивний простір — це нова культура у відновленні, поведінка, демократичні ціннісні установки.

Євген Бондаренко, керівник Відділу інформаційного забезпечення Представництва, наголосив, що когнітивна деокупація передбачає показ мешканцям Криму реальної сучасної України, руйнуючи російські пропагандистські міфи, які нав’язувалися протягом десяти років окупації.

“Наша мета — донести правдиву історію, формувати нові українські наративи. Найперше — відновити відчуття свободи, гарантувати громадянам реалізацію їхніх прав і дати чіткі відповіді на запитання про процес реінтеграції”, — підкреслив Євген Бондаренко.

Своїм досвідом поділився і ментор з комунікацій ГО “Стійка Україна”, член команди Національної платформи стійкості та згуртованості Андрій Загородський. Він розповів про інструменти організації та платформи для побудови ефективної комунікації в умовах постконфліктного середовища.

Окрему увагу в завершальний день школи було присвячено історичним передумовам сучасної ситуації в Криму. Історик, кандидат наук, викладач НаУКМА та керівник Центру “Кримські студії” Мартін-Олександр Кислий представив аналітичну доповідь “Історія сучасної кризи в Криму: уроки для майбутнього”, в якій окреслив ключові події в історії Криму, їх взаємозв’язок та наслідки у довгостроковій перспективі. Він також зробив наголос на значення історичного досвіду для формування майбутньої політики деокупації.

Важливою частиною програми став виступ Постійної Представниці Президента України в Автономній Республіці Крим Ольги Куришко. Вона поділилася власним досвідом побудови комунікацій у Представництві, зокрема у складних умовах повномасштабного вторгнення. У своїй промові вона акцентувала увагу на посиленому спротиві в Криму, нових викликах та на стратегіях, над якими працює команда Представництва:

“Без звільнення усіх тимчасово окупованих територій неможливо гарантувати повну безпеку й свободу для всієї України. Російська федерація використовує ці території як плацдарм для мілітаризації: в Крим вона системно перекидає туди війська, створює нові військові бази, облаштовує логістичну інфраструктуру. За результатами моніторингів за останні 11 років ми бачимо, що ці дії не є тимчасовими — це свідоме укріплення окупації. Така військова присутність становить постійну загрозу не лише для прифронтових регіонів, а й для всієї країни, доки ці території залишаються під контролем агресора”, — наголосила Постійна Представниця.

У своєму виступі Постійна Представниця окреслила основні пріоритети в роботі над майбутньою реінтеграцією Криму. За її словами, робота команди Представництва нині зосереджена на трьох стратегічних напрямах: інституційному, економічному та когнітивному. Ці підходи спрямовані не лише на формальне відновлення державного суверенітету над територією, а й на глибокі зміни в суспільному середовищі, що тривалий час перебувало під впливом окупаційної адміністрації..

До заходу долучилися також партнери з Посольства Естонії в Україні, зокрема  Заступник голови місії Посольства Естонської Республіки в Україні Вагур Соосаар та Координатор проєктів Посольства Естонії в Києві Іван Костенко. Спільна участь у подібних ініціативах вкотре свідчить про взаєморозуміння та ефективність багаторічної співпраці. 

На завершення дня відбулася рефлексія, підведення підсумків, обмін зворотним зв’язком та вручення сертифікатів. Учасники поділилися враженнями, окреслили плани подальшого впровадження отриманих знань у своїй професійній діяльності та підкреслили важливість таких міждисциплінарних освітніх платформ, як Resilience League, для формування спільної стратегії майбутнього. 

Проєкт реалізується  у співпраці громадськими організаціями “Стійка Україна” та  “Школа Медіапатріотів“ разом із медіаініціативою  “Crimea Daily“, за підтримки Представництва Президента України в АР Крим / Офісу Кримської платформи, Ради з питань когнітивної деокупації Криму та Посольства Естонії в Україні.