30 жовтня команда Представництва вирушила до Івано-Франківська у межах Днів Криму. У співпраці з простором “Промприлад” ми втілили ряд подій, присвячених культурному єднанню, історичній пам’яті та переосмисленню шляху до реінтеграції півострова.

Вечір розпочала панельна дискусія “Єднання через культуру: Крим і шлях до реінтеграції” за участі Постійної Представниці Ольги Куришко, керівниці проєкту “Пліч-о-пліч: згуртовані громади” Мар’яни Томин, співзасновника платформ “Тепле місто”, ініціатив Urban Space 100 та “Промприлад.Реновація” Юрія Филюка, в.о. директора Державного архіву Івано-Франківської області Любомира Харука та виконавчої директорки громадської організації “Нова генерація” Оксани Глєбушкіної. Модератором виступив керівник Відділу інформаційного забезпечення Представництва Євген Бондаренко.

Зі вступним словом до учасників звернувся заступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Вадим Созоник. Він наголосив, що культура є духовною зброєю українців у боротьбі за ідентичність і єдність. Він підкреслив, що шлях до повернення Криму починається не лише з відбудови територій, а насамперед із відновлення духовного зв’язку — через культуру, пам’ять і людяність.

Постійна Представниця Ольга Куришко у своєму виступі зауважила, що культура є ключовим елементом усіх напрацьованих документів і політик Представництва щодо окупації та майбутньої реінтеграції півострова. Вона зазначила, що через Дні Криму та роботу з молоддю Представництво підтримує формування знань про територію та історію Криму, нагадуючи про важливість збереження культурної ідентичності навіть у складних умовах. Реінтеграція — це передусім зміцнення духовного й культурного зв’язку з територією, який допомагає людям на окупованих землях відчувати: про них пам’ятають, на них чекають.

Ольга Куришко наголосила на ролі корінних народів України — кримських татар, караїмів та кримчаків — у відновленні Криму та збереженні культурної пам’яті. Вона розповіла, що державна політика має бути спрямована на підтримку молоді з тимчасово окупованої території, оскільки вже у цьому році ми маємо приклад, де ціле покоління дітей завершило школу виключно в умовах окупації, не отримавши доступу до української освіти.

“Для мене культура — це про свободу. Крим для мене — це символ відновлення справедливості. Коли мене запитують, чому я займаюся темою Криму, я відповідаю: тому що відчувала велику несправедливість щодо людей і території, і хочу допомогти відновити цю справедливість”, — зауважила Постійна Представниця.

Керівниця проєкту “Пліч-о-пліч: згуртовані громади” Мар’яна Томин розповіла про роботу з громадами-форпостами та громадами-партнерами в умовах війни. Форпости — це громади, розташовані в межах 100 кілометрів від лінії фронту або від кордону з росією, а громади-партнери підтримують їх у вирішенні викликів у відновленні та гуманітарної допомоги, приймають дітей на відпочинок та спільно реалізовують соціокультурні ініціативи. Мар’яна пояснила, що головна цінність проєкту — саме люди, їхня взаємопідтримка та відповідальність, адже такі партнерства дозволяють не лише надавати допомогу, а й формувати культурні та соціальні зв’язки між громадами, зміцнювати довіру та згуртованість, як це сталося в таких успішних співпрацях, як “Гуляй поле” в Івано-Франківську та “Чугуїв” у Галичі.

Співзасновник платформ “Тепле місто”, ініціатив “Urban Space 100” та “Промприлад.Реновація” Юрій Филюк розповів, що головна мета його проєктів — відновити довіру між людьми та створити простір для розвитку спільнот. Саме культура довіри буде особливо корисною для півночі Криму, де в степових містах росія повністю зруйнувала місцеву ідентичність і збудувала типові радянські будівлі. Юрій Філюк працював в Криму і на своєму досвіді розуміє важливість підтримки культурних зв’язків Франківщини із півостровом, адже, попри відстань, регіони стають ближчими через спільні цінності, спільну працю та прагнення відновити духовний і соціальний зв’язок між людьми. Це і є основою майбутньої реінтеграції.

Виконавча директорка громадської організації “Нова генерація” Оксана Глєбушкіна розповіла про досвід роботи на Херсонщині, де вони переосмислювали регіон, зокрема степові території, і відновлювали пам’ять про історичні об’єкти, як-от башти Вітовта в Новій Каховці, що свідчать про спроби стирання історії російською державою. Саме такі ініціативи зберігають місцеві ідентичності та формують громадянську свідомість. Оксана розповіла, що у Бахчисараї її організація співпрацювала з молодіжними спільнотами кримських татар, підтримуючи культуру, освіту та історичну пам’ять півострова. 

В.о. директора Державного архіву Івано-Франківської області Любомир Харук поділився унікальними архівними матеріалами, які вдалося відновити попри втрати після 1960-х років. Серед них — листування караїмської громади Галича, документи про призначення газзанів, ведення метричних книг та організацію культурних заходів, а також свідчення про руйнування культурної спадщини радянським режимом. Ці документи — джерела для розуміння історії громад, збереження культурної ідентичності та формування соціальної довіри. Зокрема, важливо відцифровувати архіви та створювати платформи, як-от ініціатива “е-Архів”, а також відроджувати архіви Криму для збереження історичної пам’яті півострова, відновлення культурних зв’язків і підготовки до реінтеграції Криму після його звільнення.

Модератор дискусії Євген Бондаренко у своєму виступі окреслив важливість культури та її роль у формуванні суспільства. Він зауважив, що культура — це ключовий інструмент збереження ідентичності, цінностей та історичної пам’яті, особливо в умовах російсько-української війни.

“Культура — це не лише мистецтво, а й те, що Росія, у всіх своїх проявах, намагалася стерти на всій території України, замінюючи історичні сенси та змінюючи ідентичність. І Івано-Франківськ теж проходив цей шлях, коли вони відроджували ту культуру, віднаходив, відновлював”, — підкреслив Євген Бондаренко

Паралельно дискусії відвідувачі Днів Криму у просторі “Промприлад” мали змогу взяти участь в ініціативі “Листи до вільного Криму”, написавши листи кримським політв’язням, які незаконно утримуються росією за спротив та непокору окупаційній адміністрації на півострові.

Надалі учасники та гості мали нагоду відчути звучання Криму під час перформансу кримськотатарської мисткині, музикантки Aziza Eskender. Її виступ поєднав музику, голос і рух як спосіб осмислення колоніального досвіду та звільнення від нього. 

Музична програма звучала у просторі “Foodoteka” на “Промприладі”, що дозволило відвідувачам ще й дізнатися смак справжньої кримськотатарської кухні. Заклади фуд-маркету підготували спеціальне лімітоване меню, до якого увійшли традиційні страви: янтик, бурма, ароматний плов, люля-кебаб із салатом шакароб, люля-кебаб у лаваші, лагман, кримськотатарська сарма, сет із трьох мінічібереків, а також солодка кримська пахлава й кава на піску.

У межах співпраці з “Промприладом”, від 30 жовтня до 6 листопада діятиме виставка “Хронологія подій: Крим” — візуальна подорож крізь історію кримськотатарського народу від його етногенезу до сьогодення за авторством Антона Логова. Експозиція поєднує серію авторських скетчів, які відтворюють ключові події минулого — від розквіту Кримського ханства до депортацій, анексії та сучасної боротьби за свободу. Кожна робота є окремим свідченням часу, що передає біль утрат і водночас гідність, силу та незламність народу. Через лаконічну графіку, символізм і контраст світла й тіні виставка створює відчуття занурення у спільну історичну пам’ять, нагадуючи про тяглість культури, її живу присутність і значення для майбутнього Криму.

Організаторами подій є Представництво Президента України в АР Крим/Офіс Кримської платформи, національний проєкт “Пліч-о-пліч: Згуртовані громади”, інноваційний центр “Промприлад. Реновація”, медіаініціатива “Crimea Daily”. 

Представництво висловлює щиру вдячність Івано-Франківській обласній військовій адміністрації за сприяння у проведенні Днів Криму!