Українські діти мають право на безпеку, родину й освіту у власній країні. Проте росія позбавляє їх цього права вже понад десять років — від початку окупації Криму у 2014 році, а з 2022 року перетворила півострів на один із головних хабів депортації та ідеологічної обробки дітей. Йдеться не про поодинокі випадки, а про системну політику, що має ознаки воєнних злочинів і злочинів проти людяності.

Після окупації Криму російська влада створила розгалужену мережу для переміщення дітей із тимчасово окупованих територій півдня і сходу України. Перед переміщенням вглиб росії дітей утримують у санаторіях та таборах Криму — у Сімферополі, Севастополі, Ялті, Гурзуфі та інших кримських містах. Їм змінюють імена, громадянство, а іноді й дати народження. Під прикриттям “оздоровлення” чи “евакуації” їх фактично вилучають із рідного середовища, формуючи нову російську ідентичність.

Окремий напрямок — мілітаризація. Через рухи “Юнармія” та “Движение первых” дітей навчають стройовій підготовці, участі у “воєнно-патріотичних” іграх, пропагують агресію проти України. Так званий “Міжнародний центр «Артек» у Гурзуфі, колись символ дитинства, нині перетворено на осередок пропаганди, де проводять зустрічі з російськими військовими та формують у дітей культ війни, а також використовують для легалізації окупації міжнародній спільноті.

Росія порушує норми міжнародного гуманітарного права, зокрема IV Женевської конвенції та Конвенції ООН про права дитини. Міжнародний кримінальний суд уже визнав незаконне переміщення українських дітей злочином проти людяності, а Європейський суд з прав людини — адміністративною практикою рф, яка супроводжується системним приховуванням інформації та фальсифікацією даних.

Повернення українських дітей додому ускладнюється відмовою рф надавати інформацію, вимогою особистої присутності родичів на території росії, небезпечними маршрутами через треті країни. Попри це Україна працює над поверненням кожної дитини — через програму Bring Kids Back UA та Міжнародну коаліцію за повернення українських дітей, до якої вже долучилися понад сорок держав.

Дїї російської окупаційної адміністрації щодо українських дітей — це злочин, що потребує міжнародної реакції. Україна закликає партнерів посилити санкційний тиск на причетних до депортацій, підтримати розслідування воєнних злочинів і долучитися до створення ефективного механізму ідентифікації та повернення дітей додому.

Цьогоріч День захисту дітей — це нагадування про наш обов’язок повернути кожну дитину в Україну, щоб вона могла рости у свободі, безпеці й гідності — на своїй землі.