1 вересня 2006 року в Сімферополі розпочав мовлення ATR – перший кримськотатарський телеканал. Цьогоріч минає 20 років від початку його роботи.

Поява ATR стала важливою подією для кримськотатарського медіапростору. До цього програми кримськотатарською мовою виходили в ефірі Державної телерадіокомпанії «Крим» та були обмежені в часі. Новий телеканал отримав можливість цілодобового мовлення, орієнтованого насамперед на жителів Кримського півострова.

З роками ATR став важливим майданчиком для збереження і популяризації кримськотатарської мови, культури, історії та традицій. В ефірі телеканалу виходили інформаційні, культурні, історичні та просвітницькі програми, звучала кримськотатарська мова та порушувалися суспільно важливі для Криму питання.

Після початку російської окупації Криму у 2014 році ситуація для незалежних медіа на півострові кардинально змінилася. Журналісти та редакції зіткнулися з тиском, переслідуваннями та обмеженнями свободи слова. ATR неодноразово намагався отримати необхідну для продовження роботи реєстрацію, однак окупаційна «адміністрація» так її і не надала.

У ніч з 31 березня на 1 квітня 2015 року телеканал був змушений припинити мовлення з Криму. Разом з ATR мовлення припинили й інші кримськотатарські медіа, зокрема дитячий телеканал Lâle та радіостанція Meydan.

Уже в червні 2015 року ATR відновив мовлення з Києва. Частина команди була змушена залишити окупований півострів і продовжити роботу на материковій частині України. Водночас телеканалу вдалося зберегти багаторічний відеоархів – важливу частину документальної пам’яті про Крим і кримськотатарський народ.

Навіть після вимушеного переїзду російська агресія продовжила безпосередньо впливати на роботу телеканалу. 12 лютого 2025 року внаслідок російської ракетної атаки на Київ значних пошкоджень зазнав офіс ATR: були пошкоджені студія, приміщення редакції новин, апаратна та робочі кабінети.

Історія ATR є частиною ширшої історії кримськотатарських медіа, які в різні періоди стикалися з цензурою, репресіями та спробами позбавити кримськотатарський народ можливості говорити власним голосом.

Сьогодні, в умовах тимчасової окупації Кримського півострова, робота незалежних кримських і кримськотатарських медіа має особливе значення. Вони допомагають зберігати зв’язок із жителями окупованого Криму, документувати порушення прав людини, підтримувати кримськотатарську мову та культуру й протистояти російській пропаганді та інформаційній ізоляції півострова.

20 років від початку мовлення ATR – це також нагода нагадати про важливість вільного інформаційного простору Криму та право його жителів отримувати неупереджену інформацію рідною мовою.

Вільні українські та кримськотатарські медіа мають знову повноцінно працювати у вільному Криму.