22 вересня у Страсбурзі Європейський суд з прав людини провів усні слухання у справі «Ukrainian Helsinki Human Rights Union on behalf of ten Ukrainian children v. Russia» (№ 6719/23), що стосується десятьох українських дітей, які перебували у державних дитячих закладах Криму на момент початку російської окупації півострова у 2014 році.

Українська Гельсінська спілка з прав людини звернулася до ЄСПЛ від імені дітей, які народилися у 2009–2013 роках і на момент окупації мали від одного до п’яти років. За позицією заявників, після встановлення росією контролю над Кримом дітям примусово нав’язали російське громадянство, їх включили до російських систем усиновлення та влаштування у сім’ї. Інформація про їхнє місцеперебування залишається невідомою, попри неодноразові запити української влади. УГСПЛ вважає, що ці обставини можуть свідчити про насильницьке зникнення дітей.

За даними УГСПЛ, є відомості про переміщення частини дітей до росії та їхнє влаштування до російських установ або сімей. Правозахисники наголошують, що справа стосується не лише незаконного переміщення дітей, а й примусової зміни їхньої громадянської та соціальної ідентичності.

У межах справи порушуються питання можливого порушення статті 5 Європейської конвенції з прав людини — права на свободу та особисту недоторканність, а також статті 8 — права на повагу до приватного і сімейного життя. Окремо Суд поставив питання щодо статті 38 Конвенції у зв’язку з ненаданням росією інформації про місцезнаходження дітей.

Проведення усних слухань у цій справі має особливе процесуальне значення. Більшість справ у ЄСПЛ розглядаються на підставі письмових матеріалів, а проведення усних слухань у палатних справах є рідкісною практикою. До цього сторони вже пройшли два раунди письмової комунікації.

Спеціальна представниця Генерального секретаря Ради Європи з питань становища дітей України Тордіс Кольбрун Рейкфьорд Гільфадоттір напередодні слухань наголосила на необхідності зберігати питання українських дітей у центрі міжнародного порядку денного та встановити місцезнаходження кожної дитини.

За інформацією УГСПЛ, ця справа наразі є єдиною індивідуальною заявою до ЄСПЛ щодо незаконного переміщення дітей із Криму. Правозахисники також звертають увагу, що практики примусового нав’язування російського громадянства, переміщення та передачі українських дітей у російські сім’ї застосовувалися в тимчасово окупованому Криму ще з 2014 року.

За підсумками сьогоднішніх слухань рішення не ухвалювалося. ЄСПЛ розгляне питання прийнятності та суті справи й оголосить рішення пізніше.

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим послідовно наголошує: примусова зміна громадянства, переміщення та спроби зміни української ідентичності дітей є складовою системної політики росії на тимчасово окупованих територіях. Встановлення долі дітей, повернення їх в Україну та притягнення винних до відповідальності залишаються важливими складовими захисту прав громадян України в умовах окупації.