Сьогодні 29 вересня — день, коли росія вперше після здобуття Україною незалежності відкрито спробувала випробувати межі нашого суверенітету.

У 2003 році кремль розпочав спорудження дамби від Таманського півострова до українського острова Тузла. Будівництво просувалося агресивними темпами — росіяни насипали дамбу зі швидкістю до 150 метрів на добу. Тоді лише за 102 метри від нашого державного кордону спровокована криза зупинилася завдяки жорсткій і принциповій позиції України, а також готовності захищати територію зі зброєю в руках. Проте саме Тузла стала першим тривожним сигналом, який світ, на жаль, відмовився читати правильно.

Події навколо Тузли були не «прикордонною суперечкою», а першою прицільною репетицією майбутнього вторгнення. Відсутність належної міжнародної реакції та безкарність москви у 2003 році проклали прямий шлях до окупації Криму у 2014-му та повномасштабного вторгнення у 2022-му. Символічно, що саме через знівечений острів Тузла окупанти згодом звели опори незаконного мосту, перетворюючи Керченську протоку на плацдарм для військової агресії.

Історія Тузли доводить головне, що імперська росія не змінює своїх цілей, вона лише вичікує слабкості. Але вона також показує, що єдина мова, яку розуміє агресор — це відсіч, сила та непорушність кордонів.

Тузла — це Україна. Крим — це Україна. І ми відновимо справедливість там, де її вперше спробували зламати.