“Qırım platforması”nıñ dörtünci sammitinde Qırımtatar halqınıñ genotsid qurbanları memorialı açıldı. Açılış devamında tedbir iştirakçileri rusiye imperiyası, sovet ükümeti ve zemaneviy rusiye federatsiyasınıñ repressiya siyaseti sebebinden elâk olğanlarnıñ hatırasını añdılar. Abideniñ ortasında bulunğan, içinde serpi olğan tablağa kerosin lampalarınıñ qoyulması — işğalciler qırımtatar halqınıñ birqaç nesilniñ tınçlığını nasıl etip bozğanları aqqında bir hatıra timsali oldı.
Кримськотатарський мистецтвознавець Ісмет Заатов у своїй статті про початки кримськотатарського театру описує власні спогади з дитинства. Він зазначає, що раніше в багатьох кримськотатарських будинках зимовими вечорами, щоб розважити дітей, бабусі та мами в променях світла гасової лампи розігрували мінівистави, використовуючи руки, пальці та різні предмети на своєрідному екрані-стіні. Здебільшого тіньове зображення вигаданих героїв, птахів і звірів супроводжувалося читанням або оповіданням казок.
Qırımtatar sanatşınas İsmet Zaatov özüniñ balalıq hatırlavlarını qırımtatar teatriniñ başlanğıçları aqqında yazğan maqalesinde tasvir ete. O qayd ete ki, evel bir çoq qırımtatar evlerinde qış aqşamlarında balalarnı eglendirmek içün qartanalar ve analar kerosin çıraq yarığında ellerini, parmaqlarını ve çeşit predmetlerni qullanıp, bir çeşit ekran-divar üstünde mini-pyesalar oynay ediler. Ekseriyet alda uydurma qaramanlar, quşlar ve ayvanlarnıñ kölge obrazı masal oquv ya da aytuvnen beraberlikte keçe edi.
Саме з гасовими лампами десятки тисяч кримськотатарських сімей з поспіхом збирали речі, коли на світанку 18 травня 1944 року до їхніх осель увірвалися солдати й оперативники нквс. У той час, коли чоловіки були на фронті, жінки, діти та літні люди жорстоко і без жодних пояснень були загнані в ешелони, які відвезли їх за тисячі кілометрів від Батьківщини.
Після прибуття до Узбекистану, Казахстану і Таджикистану депортовані кримські татари знаходили у своїх речах саме ті гасові лампи, які супроводжували їхні останні хвилини перебування в рідному будинку. Так гасові лампи часто ставали згадкою про теплі спогади життя до насильницького переселення, підігріваючи надію кримських татар на повернення з чужини.
На десятий рік окупації Кримського півострова ми гордо продовжуємо плекати культуру одного з корінних народів України — кримських татар. Гасові лампи, розписані кримськотатарськими митцями за використання елементів орнаменту орьнек, горіли та горітимуть для вшанування пам’яті знищених росією предків і сучасників кримських татар.
Ölgenlerniñ ruhuna El Fatiha!