У день Четвертого саміту Кримської платформи відбулося відкриття Меморіалу жертвам геноциду кримськотатарського народу. Під час нього високопосадовці ушанували пам’ять загиблих від репресійної політики російської імперії, радянської влади та сучасної російської федерації. Покладання гасових ламп до центру композиції — скульптури чаші з кипарисом — стало символічним жестом пам’яті того, як окупанти порушили домашній спокій не одного покоління кримськотатарського народу.
Кримськотатарський мистецтвознавець Ісмет Заатов у своїй статті про початки кримськотатарського театру описує власні спогади з дитинства. Він зазначає, що раніше в багатьох кримськотатарських будинках зимовими вечорами, щоб розважити дітей, бабусі та мами в променях світла гасової лампи розігрували мінівистави, використовуючи руки, пальці та різні предмети на своєрідному екрані-стіні. Здебільшого тіньове зображення вигаданих героїв, птахів і звірів супроводжувалося читанням або оповіданням казок.
Саме з гасовими лампами десятки тисяч кримськотатарських сімей з поспіхом збирали речі, коли на світанку 18 травня 1944 року до їхніх осель увірвалися солдати й оперативники нквс. У той час, коли чоловіки були на фронті, жінки, діти та літні люди жорстоко і без жодних пояснень були загнані в ешелони, які відвезли їх за тисячі кілометрів від Батьківщини.
Після прибуття до Узбекистану, Казахстану і Таджикистану депортовані кримські татари знаходили у своїх речах саме ті гасові лампи, які супроводжували їхні останні хвилини перебування в рідному будинку. Так гасові лампи часто ставали згадкою про теплі спогади життя до насильницького переселення, підігріваючи надію кримських татар на повернення з чужини.
На десятий рік окупації Кримського півострова ми гордо продовжуємо плекати культуру одного з корінних народів України — кримських татар. Гасові лампи, розписані кримськотатарськими митцями за використання елементів орнаменту орьнек, горіли та горітимуть для вшанування пам’яті знищених росією предків і сучасників кримських татар.
Ölgenlerniñ ruhuna El Fatiha!