Діляра Абдуллаєва, мати політв’язнів Теймура та Узеїра Абдуллаєвих, повідомила у Facebook про майбутні зустрічі зі своїми синами та поділилася деталями їхнього перебування у російських колоніях.

Жінка відзначила, що співробітники колонії №2 у місті салават республіки башкортостан змушують Теймура Абдуллаєва інсценувати порушення режиму, тиснуть на нього та карають на підставі вигаданих причин, як-от те, що він не привітав начальника колонії під час намазу.  До того ж Теймура утримують у штрафному ізоляторі вже понад 1020 днів, що, зважаючи на його стан здоров’я, прирівнюється до смертного вироку. У своєму дописі Діляра поділилася, що вона регулярно навідується до ВК №2 у надії вплинути на ситуацію, і вчора їй пощастило: у результаті “довгої та важкої розмови” з начальником колонії, їй дали побачення із сином 8 вересня. Також начальник колонії від себе особисто дозволив зробити Теймуру п’ятикілограмову передачу.

“Мені дали побачення із сином 8 вересня. Теймура піднімуть у СУС 5 вересня ввечері, попереду вихідні, а в понеділок я побачу свого молодшого сина. Начальник колонії від себе особисто дозволив зробити йому п’ятикілограмову передачу”, — написала Діляра Абдуллаєва. 

Старший син Діляри Узеїр Абдуллаєв утримується в колонії №16 у місті салават  республіки башкортостан. Його стан здоров’я також критичний: жінка наголошує, що через проблеми із серцем його нирки не функціонують належним чином, внаслідок чого в Узеїра постійно набрякають ноги. Діляра планує відвідати старшого сина після побачення з молодшим Тимуром — так вона перекаже Узеїр новини від молодшого брата.

“Узеїр дуже і дуже хворий, живе, ковтаючи ліки жменями”, — наголосила мати.

Стан здоров’я Теймура та Узеїра Абдуллаєвих критичний — працівники колонії відмовляються від надання медичної допомоги та полегшення умов утримання політв’язнів, попри важкі симптоми хвороб.

Детальніше зі справою братів Абдуллаєвих ви можете ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/3rZQv1Tn

Закликаємо світову спільноту звернути увагу на грубі порушення умов утримання політв’язнів та відмову від надання їм необхідної медичної допомоги країною-окупанткою.