10 серпня відбулася публічна розмова “Крим: ретроспектива української єдності”, в який взяли участь Постійна Представниця Таміла Ташева, член Постійного Форуму ООН з питань корінних народів Сулейман Мамутов та японський журналіст Хірано Такаші. Модераторкою виступила журналістка Гульсум Халілова.

У вступному слові учасники публічної розмови зазначили, що медійна ситуація у Криму на сьогодні є жахливою і що росія ізолює Крим від правдивої інформації ззовні. Так, нещодавно в країні-аргесорці заблокували ютуб, через який багато мешканців Криму споживали українські та кримськотатарські медії, такі як телеканал АТР.

Після цього Постійна Представниця розповіла про ситуацію в медійному просторі півострова до окупації, — “До 2014 існували незалежні проукраїнські медіа, але також були пропагандистські проросійські медіа. Але вони були різні, вони працювали, могли критикувати місцеву та центральну владу, говорити відкрито.”

Постійна Представниця відмітила, що сьогодні складно отримувати інформацію з окупованого Криму, і так само громадянам у Криму складно отримувати інформацію від нас та світу. 

Також Таміла Ташева зазначила, що на сьогодні  у висвітлені окупованого Криму є подієвість, увага до півострова активізується у важливі дати, такі як 26 лютого, 18 травня, 26 червня та 9 серпня.

“Цікавість журналістів підвищується у ці дні, або в активні фази тиску на громадян у Криму. Порушення прав людини більше висвітлювалися щодо Криму, але поза тим інформації про Крим порівняно небагато, окрім медіа, що спеціалізуються на темі Криму. Потрібно формувати наративи про Крим, інформацію, яку треба доносити, комунікувати з медіа. Робити так, щоб суспільство  цікавилося Кримом і ставило питання медіа та державним інституціям“, — відмітила Постійна Представниця.

Таміла Ташева зазначила, що після деокупації півострів має пройти певний шлях, мають бути військові адміністрації, й потім вже вибори, а громадяни росії, що приїхали у Крим під час окупації мають покинути півострів. Наостанок Таміла Ташева відмітила, що Представництво працює над стратегією когнітивної деокупації та візією першочергових кроків держави після деокупації, які необхідні для забезпечення реінтеграції півострова.