Минуло вже понад десять років з початку окупації, але Крим і далі живе Україною. Попри тиск і репресії, люди на півострові не дозволили заглушити свій голос і зламати дух. Вони продовжують говорити українською у родинах, передають дітям пам’ять про своє коріння й бережуть традиції, які єднають покоління. Щодня, у великих і малих вчинках, кримчани демонструють стійкість та відданість своїй країні.

У межах проєкту #рух_спротиву спільно з Центром національного спротиву ми показуємо тих, хто попри небезпеку знаходить сили чинити спротив — зберігати українські символи, ідентичність і правду про рідний край.

Російська окупаційна влада системно намагається стерти українське з Криму: ліквідовує навчальні заклади з українською мовою, переписує історію, переслідує активістів та карає за найменший прояв вільнодумства. Так звані “закони” окупантів перетворилися на інструмент тиску, де навіть слово чи пісня можуть стати приводом для арешту.

Але кожен напис на стіні, кожна маленька листівка, кожен знак солідарності — це доказ, що Крим чинить опір. І що цей опір наближає день, коли півострів знову буде вільним і повернеться до України.

• Суд у російському ростові-на-дону засудив уродженця Криму Євгенія Шогіна до 16 років позбавлення волі за сфальсифікованими звинуваченнями в участі у терористичній спільноті за нібито участь у російсько-українській війні у складі добровольчого батальйону “Айдар”.
• Окупаційний “суд” у Джанкої засудив 60-річного Віктора Урсу до 6 років позбавлення волі за сфальсифікованими звинуваченнями в організації діяльності “Свідків Єгови”, яку в росії визнано екстремістською. 

Спротив у тимчасово окупованому Криму вже давно перестав бути поодинокими проявами мужності — з 2022 року він перетворився на справжній підпільний рух. Попри постійні ризики, на півострові формується спільнота людей, які щодня доводять: Крим — це Україна.

Учасники цього руху діють у різних напрямах: розповідають правду через незалежні медіа, документують воєнні злочини, проводять мирні акції непокори, допомагають нашим захисникам важливою інформацією.

Кожен їхній крок — це виклик окупантам і водночас свідчення незламності. Вони дають знати всьому світові: “Ми залишаємося, ми боремося, ми — невіддільна частина України”.

• Активісти руху “АТЕШ” продовжують системно відстежувати діяльність російських окупаційних військ у Криму, уважно фіксуючи будь-які зміни та прояви активності на півострові. Вони моніторять стратегічні об’єкти, стоянки та рухи військових формувань, аналізують інформацію про потенційні загрози й документують усе для подальшого оприлюднення.
• Рух “Жовта стрічка” продовжує діяти на кримських вулицях. Активісти залишають помітні знаки спротиву: антиокупаційні листівки, жовті стрічки на парканах, зупинках чи стовпах, а також написи на дорогах і будівлях. Вони з’являються у місцях, де їх важко проігнорувати — біля шкіл, адміністрацій, ринків. Кожен такий прояв фіксується і поширюється через соцмережі, медіа й архівні ресурси, стаючи чітким сигналом окупантам: “Ви тут чужі”.
• Жіноча ініціатива “Зла Мавка” працює над збереженням голосів кримчан. Активістки документують свідчення про обшуки, тиск, допити, викрадення та інші форми переслідувань. Зібрані матеріали перетворюються на візуальні історії з цитатами, короткі відео чи аудіо есе. Онлайн-виставки, які вони створюють, через мистецтво показують будні життя під окупацією — особливо очима жінок. Завдання ініціативи — донести правду та протистояти дезінформації, яка намагається стерти реальність.
• Група “Кримські бойові чайки” займається збором та аналізом даних про діяльність окупаційної адміністрації. Їхня робота включає відстеження руху військової техніки, виявлення місць дислокації, ідентифікацію колаборантів серед чиновників і силовиків. Активісти формують бази зрадників, опрацьовують документи, поширюють важливу інформацію. Частина зібраних даних передається українським спецслужбам, решта — публікується.

На 22 серпня 2025 року в Криму, який досі перебуває під російською окупацією, за ґратами з політичних причин тримають щонайменше 222 людей. Із них 133 — представники кримськотатарського народу. Їх переслідують за сфабрикованими звинуваченнями у «тероризмі», “екстремізмі” чи “державній зраді”. Це не окремі випадки, а продумана стратегія: придушити будь-яку непокору, позбавити людей базових прав і витіснити корінний народ із його землі.

Політв’язні опиняються у світі постійного тиску, принижень та тортур. Проте навіть у таких нелюдських умовах вони тримаються — не відмовляються від власних переконань, не зраджують гідності й продовжують бути носіями своєї культури та ідентичності. Їхня мужність перетворилася на символ спротиву, що об’єднує всіх, хто бореться за свободу Криму.

Події останніх місяців знову довели: окупаційні в’язниці та репресивні закони не здатні зламати внутрішню силу людей. Там, де панує страх і насильство, вони зберігають свободу у серцях — і цим наближають майбутнє без тиранії.

• Силовики окупаційної адміністрації затримали 44-річного мешканця Феодосії за сфальсифікованими звинуваченнями у передачі координат об’єктів та систем протиповітряної оборони окупантів для української військової розвідки. Порушено справу про “кримінальну зраду”, справу скеровано до суду.
• Окупанти затримали 31-річного мешканця Алушти Ашота Давтяну за публічну критику дій країни-агресорки. Наразі чоловіка поміщено до кімнати попереднього утримання, окупаційна вирішується питання про порушення кримінальної справи.

Окупація не змогла заглушити голос Криму — спротив не лише зберігається, а й посилюється, стаючи більш організованим та виразним. Це підтверджують дії окупантів: репресії розростаються, а переслідування набирають нових масштабів. Станом на 8 вересня 2025 року зафіксовано мінімум 1554 адміністративних справ, переданих до фіктивних судів за статтею 20.3.3 КпАП рф — стандартним інструментом боротьби з інакомисленням і будь-якою активністю громадян. З цих справ вже винесено 1400 вироків, здебільшого у вигляді штрафів та інших покарань, ще 45 справ залишаються відкритими. Репресії не мають гендерних меж: серед постраждалих 718 жінок (51%) і 678 чоловіків (49%). Особливу увагу привертає ситуація в Армянську: лише за перші шість місяців 2025 року було відкрито 206 справ, що складає половину від усіх аналогічних проваджень на півострові.

Ми щиро вдячні всім, хто попри небезпеку продовжує тримати оборону свободи. Кожен штрих у малюнку, кожен синьо-жовтий знак, кожне висловлене слово нагадують: ми існуємо, ми не зникаємо, ми боремося.
Коли проста стрічка на руці чи кілька рядків у мережі можуть стати причиною переслідувань, це вже не просто знак. Це прояв мужності, віри та стійкості. Ви — серце і сила спротиву. Крим тримається. Крим бореться. Крим — це Україна.