Вчора, у рамках діяльності Ради з питань когнітивної деокупації Криму, відбувся третій воркшоп з національної пам’яті, а саме “Українці Криму: можливі кроки з відновлення української ідентичності в процесі когнітивної деокупації”.

Воркшоп було присвячено проговорюванню поточної ситуації з українською ідентичністю у Криму до окупації, під час неї, та перспективи її відновлення після звільнення півострова, та комеморативній політиці щодо пам’яті української громади Кримського півострова.

В заході взяли участь представники Представництва, Крайової Ради Українців Криму, Уповноваженого з прав жителів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови, Державної служби з етнополітики та свободи совісті, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Міністерства культури та інформаційної політики, Міністерства молоді та спорту, Українського інституту національної пам’яті, Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, представники громадськості, медіа та освіти.

Заступник Постійної Представниці Денис Чистіков зазначив, що це черговий етап важливих воркшопів в рамках реалізації Стратегії когнітивної деокупації, яка була напрацьована Представництвом, і яка зараз використовується рядом державних органів та громадських організацій під координацією Ради з когнітивної деокупації. Він підкреслив важливість цієї роботи, яка запускає дуже багато дій, які Українська держава має реалізувати ще до деокупації Криму.

Керівник відділу Інформаційного забезпечення Представництва Євген Бондаренко наголосив, що навіть до окупації російська федерація десятиліттями намагалася впливати на ідентичність Криму і розповсюджувала брехливі наративи, що начебто на території Кримського півострова немає ніякої ідентичності, крім “російської” і це була її політика “великої брехні” та стирання ідентичності наших громадян. В Криму роками розвивались осередки які плекали мову, розвивали літературу, мистецтво – відроджуючи національну памʼять, формували сучасну історію. Він зазначив, що навіть під час перепису населення 2001 року росія штучно пропагандувала серед мешканців Криму так звану “російську ідентичність” через тяглість минулого радянського союзу.

Представник Крайової Ради Українців Криму та член Ради Андрій Іванець нагадав, що за роки окупації росіяни знищують в Криму всі прояви українського самоусвідомлення, зокрема й Православну Церкву України, чим позбавляють людей ще одного осередку, який допомагає зберігати свою ідентичність. Також він наголосив на важливості після деокупації Криму у відновленні контролю опиратись на громадян, які зберігали всі ці роки свою українську ідентичність, попри утиски окупації та російську пропаганду, та Українців Криму, які переїхали і тут на материку займаються просвітницькою роботою, є журналістами, військовими та ветеранами.

Учасники воркшопу обговорили заборони окупаційних адміністрацій в Криму на використання української культури, мови та віросповідання, наслідком чого є знищення української національної ідентичності та цінностей. 

Також учасники обговорили загальну політику когнітивної деокупації півострова щодо повернення української ідентичності, та пов’язані з цим виклики під час майбутньої реінтеграції Криму після деокупації, з урахуванням проблематики українців Криму в різних сферах, зокрема в пам’яті, культурі, освіті та медіа. Були напрацьовані рекомендації у зазначених сферах, зокрема по вдосконаленню законодавства та конкретних кроках повернення громадянської, політичної української ідентичності та етнічної ідентичності українців в Криму.

Нагадаємо, що захід відбувся у межах діяльності Ради з питань когнітивної деокупації Криму, що діє при Представництві. Воркшоп організовано за підтримки Фонду “Партнерство за сильну Україну”, який фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.