Політику в сфері екології на тимчасово окупованій території України в Криму (далі – ТОТ України в Криму) з боку окупаційної влади реалізує так зване “міністерство екології та природних ресурсів Республіки Крим”.
Після анексії півострова на ТОТ України в Криму розпочалося впровадження російського законодавства і норм у сфері екології та використання природних ресурсів.
Основними факторами, що суттєво впливають на стан екології півострова протягом 2014-2018 років, стали:
– інтенсивне використання підземних вод для потреб населення, промисловості, сільського господарства в умовах відсутності подачі прісної води по Північно-Кримському каналу;
– знищення зелених насаджень в ході будівництва траси “Таврида”, підходів до транспортного переходу через Керченську протоку;
– інтенсивне використання надр і корисних копалин для потреб будівництва;
– активна діяльність угруповання окупаційних військ на ТОТ України в Криму з негативними наслідками для екології;
– забруднення, що виникають внаслідок діяльності промисловості (особливо хімічної), транспорту.
Прісні та слабо мінералізовані (менше ніж 1,5 г/дм куб.) підземні води є одним з основних джерел господарчого та споживчого водопостачання на ТОТ України в Криму. Вони розповсюджені практично по всій території окупованого Криму, за виключенням ділянки у південно-східній частині півострова. Загальний відбір підземних вод становить понад 464 тис. м куб. на добу, з них понад 318 тис. м куб на добу – для споживання населенням (питна вода).
Запаси питної води з підземних джерел розподілені нерівномірно. Найбільш висока насиченість (понад 70 тис. м куб. на добу) встановлена у Сакському, Джанкойському, Нижньогірському, Красногвардійському, Роздельненському та Бахчисарайському районах, в решті районів їх запаси значно менші.
Найбільший відбір води з підземних джерел характерний для Сакського району (104,5 тис. м куб. на добу), Джанкойського району (53,6 тис. м куб. на добу), Красноперекопського району (44,1 тис. м куб. на добу), Бахчисарайського району (37,1 тис. м куб. на добу), Красногвардійського району (37,1 тис. м куб. на добу), Сімферопольського району (32,7 тис. м куб. на добу). Відносно незначні обсяги відбору води (від 2,8 до 8,1 тис. м куб. на добу) у Ленінському, Нижньогірському, Кіровському, Радянському, Роздольненському районах та на території міст Керч і Судак.
Незважаючи на виявлену наявність достатніх запасів прісної води з підземних джерел, низка районів окупованого Криму відчувають нестачу в них та потребують використання поверхневих вод. Найбільш крупні населені пункти півострова забезпечуються поверхневою водою з сховищ.
За даними так званого “міністерства екології та природних ресурсів Криму”, у 2017 році загальний обсяг забору води становив 301,33 млн. м куб., з них – 177, 67 млн. м куб. поверхнева вода, 123,66 млн. м куб. – підземна. При цьому споживання свіжої води становило 261,67 млн. м куб.
За період з моменту припинення постачання дніпровської води до окупованого Криму навантаження на підземні джерела води різко зросло. А в умовах посухи 2018 року, коли поповнення запасів підземних джерел за рахунок опадів суттєво скоротилося, негативні наслідки їх інтенсивного використання проявилися у вигляді повного зникнення води на горизонтах (на глибинах до 60 м). В окремих випадках вода з підземних джерел видобувається з глибини понад 300 м. В свою чергу це потягло за собою зникнення води у поверхневому шарі ґрунту та зменшення врожайності (зокрема у 2018 році недобір по зерновим в окупованому Криму становив, за різними оцінками, від 500 до 600 тис. тонн).
Гостро стоїть питання забруднення підземних джерел хімічними сполуками та продуктами діяльності промисловості, сільського господарства і населення.
Найбільше розповсюдження має забруднення азотними сполуками, причина – інфільтрація неочищених стоків у водоносні горизонти в районі об’єктів промисловості, звалища сміття, стічні канави та відсутність каналізаційних систем в сільській місцевості.
Бактеріологічне забруднення відмічається в районах звалищ сміття, сільськогосподарчих підприємств, курортних установ.
В районі Перекопського перешийку, під впливом стоків та викидів підприємств хімічної промисловості продовжує зберігатися район забруднення токсичними металами та сполуками, який охоплює три водоносних горизонти.
Будівництво автотраси “Таврида” в окупованому Криму завдало суттєвих збитків лісосмугам. Так у 2017 році в вилучено 1007 земельних ділянок сільськогосподарського призначення для будівництва федеральної автотраси Таврида.
На багатьох ділянках об’єкт будується поруч з існуючою Феодосійської дорогою, де вирубується придорожня лісосмуга, які захищали від шквалистих вітрів зі сходу – знищено тисячі дерев (кримська сосна, волоський горіх, абрикос) віком по 40-80 років і процес цей триває. Дозвіл на видалення зелених насаджень надало так зване “міністерство екології та природних ресурсів Криму” “службі автомобільних доріг Криму” та генеральному підряднику будівництва АТ “ВАД”. Відновлення лісосмуг, за умови проведення відповідних заходів, триватиме десятки років. Також необхідні коридори для міграції тварин через автотрасу.
Ділянки № 7 і 8 автотраси “Таврида” в районі Севастополя проходитимуть поза межами населених пунктів, але через лісову (Мекензієве лісництво: ростуть дуб, граб, ялівець колючий) і гірську місцевості, а також через виноградники.
Так званий “уряд Криму” обіцяє витратити близько 250 млн. рублів компенсації за вирубку дерев уздовж будівельних ділянок траси “Таврида” на реставрацію всіх лісосмуг на площі близько 23 тис. га. Але поки тільки на словах.
Крім завдання шкоди зеленим насадженням автотраса споживає значну кількість будівельних матеріалів, які видобуваються на ТОТ України в Криму. З цією метою планується відкрити кар’єр в районі с. Голованівка та с. Красноселівка Білогірського району, які називають “кримською Швейцарією” через красивий гірський ландшафт, що укритий лісами, ущелинами та каньйонами. Поруч, біля с. Криничне, вже є кар’єр, який практично знищив гору. Відкриття кар’єрів потягне за собою порушення місцевої екосистеми з непередбачуваними наслідками.
У 2017 на території півострова налічувалося 279 кар’єрів. При цьому 135 кар’єрів знаходяться в стадії активної розробки, а 25 нових вводяться в експлуатацію.
Так званим “міністерством екології та природних ресурсів Криму” у 2017 році видано 380 ліцензій на право користування надрами (переважно на підземні води). Узгоджено 146 технічних проектів розробки родовищ корисних копалин, у тому числі 39 проектів розробки родовищ твердих копалин. Видано 34 гірських відведення, включені до “державного реєстру” роботи з геологічного вивчення надр 98 об’єктів.
За результатами 2017 року видобуток корисних копалин в окупованому Криму зріс на 11,9% (індекс промислового виробництва) за рахунок тих, що використовуються у будівництві. Безпосередньо видобуток природного піску виріс у 2,5 рази, а гранул, порошку, гальки, гравію на 78,8%.
Продовжується видобуток піску в гирлі озера Донузлав (Донузлавське родовище піску) та на Бакальській банці.
Пісок видобутий в районі Донузлава відповідає вимогам будівельних організацій і використовується у будівництві. Продуктивна потужність родовища становить 307,5 тис. м куб. піску на рік.
Наслідками такого видобутку піску у прибережній зоні окупованого Криму стане порушення екосистеми району та значного зменшення кількості деяких видів риб.
Національним центром управління та випробувань космічних засобів України на підставі обробки супутникових знімків КА “Eros-B” станом на 29.05.2017 р. та 28.06.2018 р. проведено аналіз ситуації в районі Верхньо-Чурбашського та Нижньо-Чурбашського хвостосховищ, які розташовані на південь від м.Керч і на відстані до 1,5 км на південний схід від порту Камиш-Бурун и суднобудівельного заводу “Залив” , де виявлено незаконний видобуток забрудненого токсичними відходами металургійного виробництва піску. В подальшому пісок ймовірно використовується на будівництві транспортних комунікацій (Керченський міст та підходи до нього).
Вказані хвостосховища призначалися для збору отруйних відходів Камиш-Бурунського залізорудного комбінату і експлуатувалися з 1968 р. Скидання пульпи до хвостосховищ припинено у 1994 році. Взяті у 2016 році проби піску з вказаних об’єктів містили миш’як (перевищення ГДК у 500 разів), ванадій (перевищення ГДК у 3,5 рази), сурми (перевищення ГДК у 3 рази), хрому (перевищення ГДК у 1420 разів), фосфору і заліза: 341 і 370 млг/кг відповідно.
05.05.2017 року так званим “міським судом м.Керч” було встановлено “судову заборону” на видобуток піску з території хвостосховищ, а 06.07.2017 року так званий “верховний суд РК” задовольнив вимогу так званого “заступника прокурора м.Керч” до Камиш-Бурунського залізорудного комбінату про відновлення дамби Нижньо-Чурбашського хвостосховища.
Однак, незважаючи на “заборону та вимогу про відновлення дамби” від окупаційної “влади” Криму, роботи по видобутку токсичного піску у вказаному районі продовжуються.
Відповідно до аналізу космічних знімків активний видобуток піску станом на червень 2018 року проводився на 3-х ділянках:
- у Верхньо-Чурбашському хвостосховищі – 2 ділянки загальною площею 1.8 га, що на 78% більше ніж у 2017 р.(0,4 га);
- ділянки видобутку з обвідного каналу між Верхньо-Чурбашським та Нижньо-Чурбашським хвостосховищами загальною площею близько 16,5 га, що на 75% більше ніж у 2017 р. (5,8 га);
- ділянка у Нижньо-Чурбашському хвостосховищі загальною площею близько 6 га (у період з 2014 по 2017 р. видобуток проводився з дамби хвостосховища).
Подальший видобуток піску з вказаних ділянок в подальшому може спричинити розмивання дамб хвостосховищ та витік токсичних речовин до Керченської протоки і озера Чурбашського.
Використання видобутого у вказаному районі забрудненого токсичними відходами піску на будівництві інфраструктурних об’єктів в окупованому Криму є прямим порушенням екологічного законодавства та створює небезпеку для населення та навколишнього середовища Керченського півострова.
За даними так званого “Кримстату” у 2017 році загальний обсяг забруднюючих викидів від стаціонарних джерел склав 88,080 тис. тонн, з яких 62,313 тис. тонн надійшло на очисні споруди. До атмосфери потрапило 28, 532 тис. тонн забруднюючих речовин (на 2,842 тис. тонн менше ніж у 2016 р., що пов’язано зі зменшенням обсягів виробництва). Основними забруднювачами атмосферного повітря на ТОТ України в Криму є підприємства – 51,35% від загального обсягу викидів, у тому числі видобуток корисних копалин – 14%, розподілу електроенергії, газу та пари – 18,7%, будівництву – 4,04%, сільські та лісові господарства – 3,9%, водопостачання та водовідведення – 3,3%.
Викиди у вигляді газу та рідини у 2017 р. становили 26,484 тис. тонн, з яких основними забруднювачами стали: летючі органічні сполуки 4,7% (1,24 тис. тонн), інші газоподібні та рідкі речовини 6,2% (1,65 тис. тонн), вуглеводні сполуки 23,6% (6,24 тис. тонн), діоксид азоту 19,8% (5,29 тис. тонн), діоксид сірки 10,4% (2,75 тис. тонн).
Найбільші викиди забруднюючих речовин в повітря спостерігаються у містах Красноперекопськ – 7597 тонн, Армянськ – 4311 тонн, Сімферополь – 2574 тонни.
Інтенсивні заходи бойової підготовки та повсякденна діяльність угруповання окупаційних військ на ТОТ України в Криму створюють додаткові ризики для екології. В першу чергу це стосується широкого застосування вибухових речовин та боєприпасів під час проведення стрільб, викидів в атмосферу продуктів горіння, забруднення паливно-мастильними матеріалами морських акваторій та полігонів, створення додаткових електромагнітних та гідроакустичних випромінювань великої потужності.
Наслідком такої діяльності може бути зростання у 2018 р. кількості загиблих дельфінів біля узбережжя окупованого Криму. На 30 травня 2018 р. відмічено загибель 241 дельфіна (у 2017 р. – 217). Найбільше мертвих ссавців занесених до Червоної книги реєструється в районі Севастополя, де спостерігається найвища активність кораблів Чорноморського флоту РФ.
Слід також зауважити, що в районі полігону Опук, який на регулярній основі використовується угрупованням ЗС РФ на ТОТ України в Криму для проведення навчань зі стрільбами розташовані природний заповідник “Опукський” та “Аквально-прибережний комплекс мису Опук”, які є унікальними через розташування на відносно невеликій площі уривчастих скель, солоного озера та піщаних кіс і мають міжнародне значення. На території комплексу росте 44% флори Керченського півострова, а протягом року тут в сезонних скупченнях перебуває понад 250 тис. особин водних та болотних птахів. Відповідно, інтенсивна військова діяльність окупаційних військ тільки в цьому районі створює безпосередню загрозу унікальній екосистемі.
Одним з основних джерел забруднення навколишнього середовища є ТОТ України в Криму є ПАТ “Кримський Титан” (за російською версією – місцева філія ТОВ “Титанові інвестиції”), який чинить комплексний негативний вплив. Основна продукція підприємства у 2017 році включала: двоокис титану – 67,6 тис. тонн (на 11,5% менше ніж у 2016); червоні пігменти – 1,5 тис. тонн (на 42,6% нижче ніж у 2016), сульфату заліза – 22,2 тис. тонн (на 18,2% менше ніж у 2016). Від його повсякденної діяльності (в умовах безаварійності) до повітря потрапляють такі забруднювачі диоксид азоту, диоксид сірки, окис вуглецю, пилоподібні речовини. Валовий викид забруднюючих речовин у 2017 р. становив 4114,839 тонн, що на 542,105 тонни менше ніж у 2016 році (пов’язано зі зменшенням обсягів виробництва).
Крім того, “Кримський Титан” разом з іншими хімічними підприємствами Північного Криму викидають специфічні речовини – сірчана кислота, фтористий водень, хлористий водень, аміак, формальдегіди, хлор, бром.
Основними джерелами забруднення “Кримського Титану” є власне саме виробництво, а також кислотний накопичувач, обидва фосфогіпсосховища, відвал сухого гіпсу, огарків накопичувач, полігон для скидання та захоронення промислових відходів.
Негативний вплив промислового виробництва “Кримського Титану” відмічається в таких проявах:
– шари ґрунту в районі вказаних об’єктів насичені забруднюючими хімічними сполуками вглиб на три водоносні горизонти;
– на Ісходненському водозаборі (ПАТ “Кримський Титан”, свердловина № 2218) спостерігається зростання мінералізації підземних вод (на 2017 р. – 1,1 г/дм куб.) та поступове пониження рівня води. В цілому на території Красноперекопського району зберігається несприятлива гідрохімічна обстановка пов’язана зі зростанням мінералізації підземних вод;
– у повітрі міст Армянськ та Красноперекопськ відмічаються переважно підвищені концентрації забруднюючих речовин, а саме: Армянськ – пилоподібні речовини 1,8 ГДК, діоксин сірки – 1,1 ГДК, діоксин азоту – 2.7 ГДК, фтористому водню – 3,6 ГДК, формальдегіду – 1,4 ГДК, по окису вуглецю – 1,6 ГДК; Красноперекопськ – пилоподібні речовини 1,6 ГДК, діоксин сірки – 1,1 ГДК, діоксин азоту – 1,7 ГДК, фтористому водню – 5,9 ГДК, формальдегіду – 1,3 ГДК, по окису вуглецю – 1,7 ГДК.
Як було з’ясовано Представництвом як мінімум до середини 2017 р. ПАТ “Кримський Титан” використовував для власних промислових потреб підземні води Ісходненському водозаборі через мережу насосних станцій, що знаходяться у Каланчацькому районі Херсонської області біля лінії розмежування з ТОТ України в Криму.
Нехтування заходами безпеки та порушення технологічного процесу привело до виникнення критичної ситуації навколо “Кримського Титану”, коли в ніч з 23 на 24 серпня 2018 року стався викид в атмосферу невідомої речовини (за попередніми даними – двоокису сірки або сірчастого ангідриду), а 03 та 04 вересня 2018 року відмічено повторне зростання концентрації в повітрі тієї ж речовини. Наслідками стало хімічне забруднення значної площі Красноперекопського району окупованого Криму, а також частини Каланчацького і Чаплинського районів Херсонської області. Завдано шкоди здоров’ю населення та матеріальних збитків. Безпосереднє джерело забруднення досі достовірно не встановлено, або замовчується окупаційною “владою”.
Державною екологічною інспекцією 31 серпня 2018 року виявлено вдвічі збільшену концентрацію сульфатів у ґрунті після взяття проб у Каланчацькому та Чаплинському районах Херсонської області поблизу КПВВ “Каланчак” та “Чаплинка”.
Додаткові ризики для району розташування хімічних підприємств в районі Перекопу створюють підрозділи окупаційних військ та прикордонної служби ФСБ РФ, які дислокуються та проводять у вказаному районі заходи бойової підготовки зі стрільбами.
20 грудня 2017 року у селищі Чаплинка Херсонської області під головуванням Постійного Представника Президента України в АРК (далі – ПППУ) було проведено засідання робочої групи з вирішення актуальних питань ТОТ АРК утвореній Представництвом у вересні 2018 р. Під час засідання робочої групи обговорювався стан екологічної безпеки в районах, що межують з ТОТ України в АРК, зокрема щодо екологічних наслідків діяльності заводу «Титан». За підсумками засідання робочої групи було серед іншого рекомендовано визнати за доцільне активізацію розслідування з боку правоохоронних органів негативних екологічних наслідків діяльності підприємств хімічної індустрії, розташованих у Північному Криму, відповідного забруднення атмосфери, акваторій та територій, перевірки можливості постачання на ці підприємства води та електроенергії з підконтрольної території; із відповідними пропозиціями прокуратурі АРК, Головному управлінню Національної поліції України в АРК та м. Севастополі, Головному управлінню СБУ в АРК.
Після наради ПППУ разом з першим заступником особисто прибули у село Першоконстянтинівка Чаплинського району, яке розташоване у візуальній близькості до заводу «Титан» та особисто ознайомились з ситуацією у населеному пункті, візуально переконалися у тому що завод «Титан» працює із очевидними викидами в атмосферу та в рамках спілкування з мешканцями села, отримали підтвердження їх незадоволення ситуацією постійних викидів з заводу, можливими зв’язками таких викидів із рівнем захворюваності, зокрема з питань онкології.
Питання забруднення навколишнього середовища обговорювалося на черговому засіданні робочої групи із вирішення актуальних питань ТОТ України в АРК, у селищі Каланчак Херсонської області 24 липня 2018 р. У протоколі засідання робочої групи було внесено пропозицію прокуратурі АРК, Головному управлінню СБУ та Нацполіції в АРК посилити протидію забрудненню навколишнього середовища Херсонської області та незаконного використання водних ресурсів, які розташовані у Херсонській області, підприємствами хімічної промисловості, що діють у північному Криму, надати такій протидії ознак реальної комплексної та зкоординованої, надати відповідну інформацію на наступне засідання робочої групи, термін виконання було вказано до 25 серпня 2018 року, що зокрема прокуратурою АРК та Головним управлінням Нацполіції в АРК та м. Севастополі здійснено не було.
У затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 218-р Плані заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо ТОТ АРК та м. Севастополя жодного заходу природоохоронної спрямованості не передбачено.
У затвердженому розпорядженням Постійного Представника Президента України в АРК від 20 червня 2018 р. № 17 Плані невідкладних заходів з протидії російської агресії з ТОТ України в Криму, захисту інтересів держави, громадян України та українських юридичних осіб в Криму на 2018-2019 роки серед завдань розділу “ Економіка та торгівля”, що можуть сприяти зменшенню негативного впливу незаконної економіки Криму на екологію півострову, слід віднести:
– забезпечення режиму нерентабельності ключових підконтрольних окупантам підприємств на ТОТ України в Криму (завдання 7.1);
– унеможливлення добування вуглеводнів підконтрольними окупантам підприємствами в акваторіях, прилеглих до ТОТ України в Криму (завдання 7.2);
– унеможливлення остаточної реалізації інфраструктурних проектів окупаційної влади на ТОТ України в Криму (завдання 7.3);
– унеможливлення постачання до ТОТ України в Криму електроенергії та водних ресурсів (завдання 7.5).
До профільних завдань Плану розділу “Екологія” слід віднести:
– запровадження ефективного комплексного моніторингу екологічних ризиків, пов’язаних з діяльністю підприємств хімічної індустрії Криму, для прилеглих територій та акваторій, атмосферного повітря, відповідне правове реагування (завдання 11.1);
– запровадження ефективного комплексного моніторингу екологічних ризиків, пов’язаних з незаконним видобуванням підконтрольними окупантам структурами вуглеводнів та піску на шельфі Чорного моря, відповідне правове реагування (завдання 11.2);
– запровадження ефективного комплексного моніторингу екологічних ризиків, пов’язаних з крупномасштабними інфраструктурними, індустріальними та іншими будівельними проектами окупаційної влади в Криму, відповідне правове реагування (завдання 11.3);
– запровадження ефективного комплексного моніторингу стану справ на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України в Криму, забезпечення відповідного правового реагування (завдання 11.4).
Представництво Президента України в АРК