Після анексії Криму у березні 2014 року правовідносини у сфері свободи слова, інформаційної політики, інформатизації та зв’язку на півострові неправомірно регулюють нормативно-правові акти федерального та регіонального значення Російської Федерації, а саме Конституція РФ, Цивільний кодекс РФ, Кримінальний кодекс РФ, федеральні закони “Про інформацію, інформатизацію та захист інформації”, “Про участь у міжнародному інформаційному обміні”, “Про авторське право та суміжні права”, “Про правову охорону програм для ЕОМ та баз даних”, указ Президента РФ від 12.11.1999 р. за № 1487 “Про Міністерство РФ по зв’язку та інформатизації”, а також неправомірні акти окупаційної влади РФ – закон т.зв. “Республіки Крим” від 06.07.2015 р. за № 131-ЗРК/2015 “Про освіту в Республіці Крим”, “Положення про комітет Державної ради Республіки Крим з інформаційної політики, зв’язку та масових комунікацій”, затверджене постановою так званої “Державної Ради  Республіки Крим” від 09.10.2014 р. за № 85-1/14.

Інформаційно-комунікаційний простір Криму з березня 2014 р. будується на “Концепції інформатизації Республіки Крим”, яка була розроблена відповідно до основних напрямів державної політики РФ у галузі інформатизації, що сформульовані у “Стратегії розвитку галузі інформаційних технологій в РФ на 2014–2020 рр. і на перспективу до 2025 р.”, затвердженої розпорядженням уряду РФ від 01.11.2013 за № 2036-р, державною програмою РФ “Інформаційне суспільство (2011–2020 рр.)”, яка затверджена постановою уряду РФ від 15.04.2014 р. за № 313.

Окупаційна влада здійснює неправомірну інтеграцію Криму в єдиний інформаційний простір РФ, зокрема через такі форми використання інформаційно-комунікаційних технологій для соціально-економічного розвитку:

– у галузі освіти (“Республіканська освітня мережа”: створення єдиного освітнього порталу, використання електронних навчальних матеріалів, дистанційна освіта, дистанційний контроль батьків за успішністю учнів та ін.);

– у галузі охорони здоров’я (упровадження системи ГЛОНАСС, системи-112, створення мультіпорталів медичних закладів Криму, проведення онлайн-консультацій, комплексна автоматизація процесів керування медичними закладами та ін.);

– у галузі туризму (розробка й упровадження єдиної автоматизованої інформаційної системи “Крим – територія туризму”);

– у галузі соціального забезпечення (автоматизація нарахування соцвиплат, дистанційний розрахунок виплат та ін.);

– труд та зайнятість (використання порталу “Работа в России”);

– у галузі ЖКГ (розробка Державної інформаційної системи ЖКХ);

– у галузі безпеки життєдіяльності (упровадження системи екстренного виклику “112”, системи “ЭРА-ГЛОНАСС”);

– у галузі транспорту, культури, енергетики, сільського господарства.

Політику в сфері свободи слова, інформації, інформатизації та зв’язку на тимчасово окупованій території України в Криму (далі – ТОТ України в Криму) з боку окупаційної влади реалізує так зване “Міністерство внутрішньої політики, інформації та зв’язку Республіки Крим”.

З метою реалізації основних засад у сфері інформаційної політики та інформатизації окупаційною владою на ТОТ України в Криму 25 грудня 2017 року “постановою” так званої “ради міністрів Республіки Крим” за № 702 затверджено “державну програму РК” під назвою “Інформаційне суспільство” (“Информационное общество”) на період 2018-2020 роки. Учасниками “програми” визначені так звані “виконавчі органи влади РК” та “органи місцевого самоврядування”. Реалізація завдань “програми” має досягатися виконанням 7 “підпрограм”, а саме: “Інформаційно-телекомунікаційна інфраструктура інформаційного суспільства та послуги, що надаються на її підставі”; “Розвиток республіканського державного телерадіомовлення”; “Інформатизація виконавчих органів влади РК і органів місцевого самоврядування”; “Електронний уряд РК”; “Впровадження супутникових навігаційних технологій з використанням системи ГЛОНАСС та інших результатів космічної діяльності в інтересах соціально-економічного та інноваційного розвитку РК“; “Розвиток ЗМІ, видавництв і типографій РК, звернення уваги суспільства на культурні, історичні та інформаційні події і досягнення РК”; “Створення технопарку у сфері високих технологій на території РК”.

Згідно з паспортом “програми” джерелом її фінансування визначений так званий “державний бюджет РК”. Обсяги фінансування “програми”: на 2018 рік – 3 851 740,85 тис. рублів; на 2019 рік – 4 230 415,77 тис. рублів; на 2020 рік – 4 226 613,11 тис. рублів; загалом на період 2018-2020 роки – 12 803 769,73 тис. рублів.

За результатами виконання аналогічної “програми” на 2016-2018 роки в окупованому Криму реалізовано такі основні заходи:

⦁ введено в експлуатацію “державну інформаційну систему “Центр обробки данних Республіки Крим”, що забезпечує організацію централізованого зберігання та обробки інформації “виконавчих органів влади”;

⦁ введення в експлуатацію міжвідомчої мережі передачі даних між “виконавчими органами влади” по захищеному каналу;

⦁ створена типова внутрішня відомча інформаційна система “виконавчих органів державної влади”;

⦁ в рамках формування так званого “електронного уряду” створена та введена в експлуатацію “Регіональна система міжвідомчої електронної взаємодії” та “державна інформаційна система “Портал державних та муніципальних послуг Республіки Крим” (на теперішній час таких послуг 9, тільки 21% мешканців ТОТ України в Криму користуются ними).

Основні проблемні питання, що перешкоджають повноцінній реалізації положень визначених програмою на території окупованого Криму:

⦁ низька частка широкосмугового доступу, у тому числі безпровідного, до мережі Інтернет;

⦁ низький рівень конкуренції у сфері інформаційних технологій, у тому числі і за рахунок адміністративних обмежень;

⦁ низька частка інформаційно-комунікаційних технологій у валовому регіональному продукті;

⦁ неможливість обміну даними між різними створеними або переданими суб’єктами РФ та федеральних органів влади для використання регіональними  державними інформаційними системами;

⦁ відсутність ефективних механізмів контролю використання інформації про населення та про організації, що містяться в “державних” інформаційних системах окупованого Криму.

Так званим “міністерством внутрішньої політики, інформації та зв’язку РК” засновані такі “центральні” (провладні) засоби масової інформації:

– автономна некомерційна організація “Телерадіокомпанія “Крим” (АНО “Телерадиокомпания “Крым”, адреса: м.Сімферополь, вул. Студентська, 1, сайт: www.1tvcrimea.ru);

– державна бюджетна установа “Редакція газети “Кримська газета” (ГБУ РК “Редакция газеты “Крымская газета”, адреса: м.Сімферополь, вул. Козлова, 45а, сайт: www.gazetacrimea.ru).

На базі АНО “Телерадіокомпанія “Крим” так званим “міністерством внутрішньої політики, інформації та зв’язку РК” створено 5 ЗМІ, а саме: телеканали “Первый Крымский”, “Крым 24”; радіоканали “Крым” (100,1 FM, “Крым.Точка”, “Море” (100,6 FM).

Проведено перереєстрацію у відповідності до російського законодавства “державної бюджетної установи “Кримське інформаційне агентство” (“Крымское информационное агенство”).

Офіційним друкованим “органом” так званої “державної ради Криму” є державна казенна установа “Редакція газети “Кримські вісті” (ГКУ “Редакция газеты “Крымские известия”).

“Міністерство внутрішньої політики, інформації та зв’язку РК” брало участь також у створені провладних кримськотатарських ЗМІ, а саме: “Громадська кримськотатарська телерадіокомпанія” (“Общественная кримско-татарская телерадиокомпания”), телеканал “Міллет” (“Миллет”), радіоканал “Ветан”.

Телерадіомовлення.

На теперішній час в окупованому Криму працюють усі основні російські теле- і радіоканали. Мовленням, що здійснюється 267 передавачами, охоплено понад 84%. Цифрове ефірне мовлення забезпечується 18 об’єктами мовлення, охоплення населення перевищує 80%. На території півострова діють близько 200 кабельних операторів, 26 аналогових, 34 цифрових телеканалів і 36 радіоканалів, у тому числі “Радио Маяк”, “Вести FM” і “Радио России”.

У цифровому форматі представлено 3 пакети телеканалів:

– Перший мультиплекс включає загальноросійські обов’язкові загальнодоступні телеканали: “Первый канал”, “Россия-1”, “Россия-2”, “НТВ”, “Пятый канал”, “Россия-К”, “Россия-24”, “Карусель”, “ОТР”, “ТВ-Центр”;

– Другий: “Рен ТВ”, “СПАС”, “СТС”, “Домашний”, “ТВ3”, “НТВ + Спорт”, “Звезда”, “МИР”, “ТНТ”, “Муз ТВ”;

– Третій: ГТРК “Крым”, “ATR”, “Пятница”, “LALE”, “tv FM”, “LifeNews”, “Перец”, “Москва-24”; кримськотатарська телерадіокомпанія “Миллет”; а “1-й Севастопольский” і “СТВ” – тільки в м. Севастополь.

На безоплатній основі населення окупованого Криму може приймати 27 телевізійних каналів. В зону безоплатного цифрового телебачення входять як міста так дачні райони.

З 2014 р. українські телеканали доступні для перегляду лише в мережі Інтернет через сервіс “Divan.TV”.

З лютого 2017 р. Чонгарська вежа почала ретрансляцію сигналу українських мовників на території півострова. Програми “Українського радіо” сталі доступні на частоті 100,7 FM, а “Meydan” на частоті 101,4 та 90,8 FM.

Друковані ЗМІ.

Українська періодика на територію АР Крим не надходить з часу окупації РФ. На ТОТ України в Криму та м. Севастополь існує 628 друкованих ЗМІ.

Найважливішими щоденними газетами Криму є: “Крымская правда” – 31 тис. примірників, “Крымская газета”– 55 тис., “Крымское время” – 32 тис., “Первая Крымская” – 40 тис., “Вести. Крымский випуск” – 25 тис., “Крымский Телеграф” – 10 тис. 

З березня 2014 р. “Российская газета” друкує в Криму щоденний і щотижневий випуски. З червня 2014 р. створено відокремлений підрозділ видавництва “Російська газета” в м. Севастополь. Щотижня філія друкує додаток “Економіка Криму”.

На території півострова створено кореспондентські пункти газет “Комсомольской правды”, “Аргументы и факти”, “Известия”. На постійній основі поширюють такі федеральні друковані видання: “Комсомольская правда” – 20 тис. примірників, “Аргументы и факти” – 5 тис., “Известия” – 5 тис., “Собеседник” – 3 тис.

У Криму функціонують також електронні ЗМІ – 12 інформаційних агентств (зокрема “Крымское информационное агентство” , www.kianews24.ru).

На тимчасово окупованій території України в Криму не працюють провідні оператори мобільного зв’язку “Мегафон”, “Билайн”, “Теле-2” – продаж SIM-карт відсутній, не діють їх тарифи. Абоненти вказаних мереж, перебуваючи в окупованому Криму, знаходяться у внутрішньому мережевому роумінгу, що веде до здорожчання зв’язку.

З відомих російських операторів в окупованому Криму працює тільки компанія “МТС” і відноситься до регіону “Краснодарський край та Республіка Адигея” і надає послуги з мобільного зв’язку та мобільного інтернету. “МТС Россия” для абонентів з ТОТ України в Криму та м. Севастополь відмінив роумінг. Оператор розповсюджує на території півострова пакети “Супер МТС” Краснодарський край.“МТС Россия” закріпив номери до одного з кодів Краснодарського краю + 7-978, так як він є найближчим регіоном до окупованого Криму.

Так звані “власні кримські оператори мобільного зв’язку: “Win mobile” (ТОВ “К-телеком”), “Волна мобайл” (ТОВ “КТК-Телеком”), “Крымтелеком” та “Севмобайл” (останній розповсюджений тільки в м.Севастополь та прилеглих до нього районах.

Послуги мобільного інтернету надають всі оператори, однак тільки “Win mobile” та “Волна мобайл” забезпечують використання 3G та 4G, решта – тільки 3G. 4G-інтернет доступний тільки у великих містах.

Основними “кримськими” операторами мобільного зв’язку вважаються дві: “Win mobile” та “Волна мобайл”, які мають власну опорну мережу станцій та розвивають її. З початку 2018 року кількість базових станцій вказаних операторів зросла в середньому на 3% – на 210 станцій, більшість з яких належить “Win mobile”.

ДУП РК “Крымтелеком” розпочало роботу з лютого 2016 р. Мережа оператора зв’язку “Крымтелеком” стандарту UMTS (3G) працює в основних містах і районах Криму на базових станціях, які здатні забезпечувати швидкість мобільного Інтернету до 42 Мбіт/с. Планується, що у подальшому мережа оператора зв’язку “КрымТелеком” формуватиметься з 400–450 сайтів (близько 1000 базових станцій) та покриватиме міста, траси, Південний берег Криму.

За даними “Роскомнагляду” станом на 01 серпня 2018 року в окупованому Криму працювало 7234 базових станцій всіх стандартів від 5 операторів.

Оператор “Win mobile” має 2952 базові станції, “Волна мобайл” – 3561 базову станцію, “Крымтелеком” – 641 базову станцію. Інші оператори: ТОВ “Элемтэ-Инвест” – 80 базових станцій, АТ “Севтелеком” – 124 базові станції.

Із загальної кількості базових станцій 3567 одиниць – станції стандарту GSM (за 7 місяців 2018 р. їх кількість зросла на 16%). Базові станції 3-го покоління – 3526 одиниць (ріст кількості за 7 місяців 2018 р. – на 6%).

Сучасні станції LTE-стандарту становлять 265 одиниць, відповідно  “Win mobile” – 133 та “Волна мобайл” – 132. Протягом 2018 року жоден з операторів не ввів до ладу жодної нової станції LTE-стандарту. Покриття мережі вказаного стандарту по території окупованого Криму фрагментарне. Навіть у великих містах таких як Севастополь, Керч, Сімферополь такий зв’язок доступний частково.

Протягом 2018 року, а особливо у літній період, мобільний зв’язок на ТОТ України в Криму часто давав збої. Найбільш складна ситуація склалася в містах Судак, Феодосія, Керч, селищі Коктебель, а також частково на південному березі (райони від м.Алушта до м.Судак). Найбільш проблемною ділянкою вважаються населені пункти від смт Приморське до м.Судак. Практично неможливо було встановити зв’язок з абонентом у період з 10-ї до 16-ї години. Так звана “офіційна влада Криму” та оператори мереж пояснювали такі збої значним перевантаженням мереж та недостатньою їх пропускною спроможністю.

Для зв’язку у вказаний період населення окупованого Криму використовує переважно месенджери “WhatsApp” та “Viber”.

У галузі інтернет-комунікацій більшість “кримських провайдерів” є російськими юридичними особами та технічно зареєстровані в міжнародній організації “RIPE NCC” як українські, купують Інтернет-трафік в Україні, який до Криму надходить за трьома оптоволоконними лініями через Чонгар та Армянськ. У Криму функціонують близько 20 інтернет-провайдерів (“Миранда-медиа” – дочірнє підприємство “Ростелеком”, КСТ, “Телесистемы”, “Эр-телеком”, “Апекс-Крым”, “Ardinvest”, “Gigabyte”, “SevStar”, “SuperSky”, “EvpaNet”, ДУП РК “Крымтелеком”, тощо).

Дротовий фіксований телефонний зв’язок в окупованому Криму з 2014 року перейшов на російську систему телефонної нумерації. За даними Мінкомзв’язку РФ надала операторам телефонного зв’язку 533 тис. 683 номери в коді ABC=365.

До березня 2014 р. підрозділи “Укртелекому” обслуговували 80% або близько 532 тис. абонентів у Криму та м. Севастополь. Після окупації Кримського півострова “Укртелеком” продовжував надавати послуги зв’язку до грудня 2014 р. Після “націоналізації” кримського підрозділу “Укртелекому” управління його активами було передано до підприємства “Крымтелеком”. На теперішній час місце на ринку посів російський оператор “Совтелеком”. Крім того, на півострові надає послуги зв’язку оператор “Севастополь телеком” (ДУП “Севтелеком”).

Послуги супутникового зв’язку з 2014 р. на півострові надає ТОВ “ТИС”, яке використовує ресурси мережі на космічних апаратах “Ямал-402” та “Ямал-300К”.

Поштовий зв’язок

Через окупацію АР Крим та у відповідності із Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” від 15.04.2014 р. за № 1207-VII (зі змінами та доповненнями), УДППЗ “Украпошта”, правонаступником якого є ПАТ “Укрпошта”, не може виконувати положення актів Всесвітнього Поштового Союзу, ратифікованих Україною, щодо забезпечення надання послуг поштового зв’язку на тимчасово окупованій території України в Криму та м.Севастополь.

На матеріально-технічній базі ПАТ “Укрпошта”, згідно з розпорядженням уряду РФ від 21.04.2014 р. за № 648 утворено так зване “федеральне державне унітарне підприємство  “Пошта Криму”, яке підпорядковане міністерству зв’язку та масових комунікацій РФ (“Мінкомзв’язку Росії”). Поштовий оператор РФ 24.03.2014 р. на своєму сайті розмістив повідомлення про зміну поштових індексів населених пунктів в окупованому Криму у діапазоні 95000-99999 та зазначив, що українські індекси змінюються шляхом додавання до них цифри “2”.

Починаючи з 27.03.2014 р. зупинено прийом поштових відправлень для передачі ПАТ “Украпошта” для доставки кримським адресатам і на теперішній час пересилка поштової кореспонденції між півостровом та материковою Україною офіційно не здійснюється.

Проте, призначений поштовий оператор РФ листом від 04.04.2014 р. № 1.2.8.1-09/5944 повідомив усім операторам країн-членів Всесвітнього Поштового Союзу про готовність пересилати поштові відправлення призначенням до так званої “Республіки Крим” через місця міжнародного поштового обміну в м.Москва.

Починаючи з 01.04.2014 р. до місць міжнародного поштового обміну (ММПО) Київ, Львів, Одеса почали надходити депеші з ММПО Брянськ і Москва з міжнародною поштою та поштою, прийнятою в об’єктах поштового зв’язку окупованого Криму та м.Севастополь на адреси материкової України.

Грошові перекази з материкової частини України “кримською стороною” не приймаються. Перекази, що приймаються в окупованому Криму адресатам материкової України, пересилаються через призначеного поштового оператора РФ.

На виконання міжнародних договорів щодо виплати пенсій та постанови КМУ від 02.07.2014 р. № 234 “Про затвердження Порядку виплати пенсій та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території АРК та м.Севастополь”, пересилання грошових сум для виплати пенсій громадянам України, які мешкають на ТОТ України в Криму ПАТ “Укрпошта” здійснює міжнародними переказами через призначеного поштового оператора РФ.

У затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 218-р Плані заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо ТОТ АРК та м. Севастополя передбачені окремі питання інформатизації та зв’язку у завданні 6 «Створення умов для реалізації права осіб, які проживають на ТОТ, на вільний вибір мови споживання інформаційної продукції» та 10 «Забезпечення доступу до інформаційних продуктів України та світу на ТОТ за допомогою телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ, Інтернету». Зокрема це стосується:

– забезпечення стабільного мовлення на ТОТ національних телерадіоорганізацій, що ведуть мовлення державною мовою та іншими мовами (у тому числі мовами корінних народів та національних меншин України, які проживають на ТОТ) (захід 1, завдання 6);

– сприяння розповсюдженню у зонах сервісного обслуговування перед контрольними пунктами в’їзду/виїзду (КПВВ) серед осіб, які переміщуються на/з ТОТ, друкованих ЗМІ, що видаються державною мовою, мовами корінних народів та національних меншин України, які проживають на ТОТ (захід 2, завдання 6);

– сприяння розповсюдженню у зонах сервісного обслуговування перед КПВВ серед осіб, які переміщуються на/з ТОТ, аудіо- та аудіовізуальних творів державною мовою, мовами корінних народів та національних меншин, які проживають на ТОТ (захід 3, завдання 6);

– створення та/або відновлення інфраструктури телерадіомовлення та встановлення необхідного технічного обладнання (передавачів, підсилювачів, телевеж тощо) з метою розширення зони покриття сигналом радіомовлення, телеорганізацій України на ТОТ (захід 1, завдання 10);

– встановлення у зонах сервісного обслуговування перед КПВВ та поблизу них телекомунікаційного обладнання для доступу до високошвидкісного мобільного Інтернету (4G) (захід 2, завдання 10);

– сприяння електронним і друкованим засобам масової інформації у висвітленні кримської тематики (зокрема щодо питань здобуття освіти, перекваліфікації, додаткового навчання, деокупації і реінтеграції, порушень захисту свободи слова і думки, свободи совісті, прав людини і громадянина на ТОТ) (захід 3, завдання 10).

З огляду на визначені питання інформатизації та зв’язку щодо ТОТ України в Криму та з метою створення зони покриття мобільного інтернету сучасних стандартів на адміністративній межі з окупованим Кримом оператором мобільного зв’язку “Vodafone” проінформовано Представництво Президента України в АРК, що планами ПрАТ “ Vodafone Ukraine” у 2018 році передбачено будівництво мережі 4G/LTE в населених пунктах: с.Чонгар, смт Чаплинка, с.Бабенівка. Вказана мережа забезпечить мобільне покриття даних населених пунктів, КПВВ “Чонгар” та прилеглих до адміністративної межі районів Херсонської області. Завершення будівництва з отриманням відповідних дозволів УДЦР на експлуатацію радіоелектронного обладнання та введення її в експлуатацію для надання відповідного сервісу заплановано на середину 4-го кварталу 2018 року.

Серед інших завдань Плану заходів КМУ у сфері реалізації права на інформацію та свободу слова матимуть значення такі:

– сприяння виготовленню та розповсюдженню в регіонах України соціальної реклами щодо сталого розвитку державної мови, мов корінних народів та національних меншин України, які проживають на ТОТ (захід 5, завдання 6);

– проведення тематичних конкурсів серед журналістів з висвітлення подій на ТОТ України (захід 4, завдання 10);

– створення умов для інформаційної реінтеграції тимчасово окупованої території та публічної дипломатії корінних народів та національних меншин України, які проживають на ТОТ  (захід 5, завдання 10).

У затвердженому розпорядженням Постійного Представника Президента України в АРК від 20 червня 2018 р. № 17 Плані невідкладних заходів з протидії російської агресії з ТОТ України в Криму, захисту інтересів держави, громадян України та українських юридичних осіб в Криму на 2018-2019 роки серед завдань у сфері інформатизації та зв’язку слід віднести:

– утворення єдиної системи обміну інформацією, координації дій усіх органів у сфері ТОТ України в Криму (завдання 3.1);

– функціональна робота реєстру внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО), централізований облік мешканців ТОТ України в Криму, що отримують на підконтрольній території адміністративні послуги (завдання 3.3);

– регламентація порядку відвідування ТОТ України в Криму громадянами України, що є посадовими особами, носіями державної таємниці (завдання 6.6);

– створення єдиного реєстру (переліку) ключових за обсягами виробництва та за значущістю продукції підприємств на ТОТ України в Криму з вичерпною інформацією щодо кожного суб’єкта, зокрема їх власників та бенефіціарів, системи взаємодії з підприємствами підконтрольної території України, держав ЄС та інших країн-партнерів України, доступного в мережі Інтернет з можливістю відповідного безкоштовного пошуку/запиту (захід 7.1.1. завдання 7.1);

– протидія незаконному телерадіомовленню з ТОТ України в Криму на прилеглі райони Херсонської області, забезпечення телерадіомовлення з території Херсонської області на ТОТ України в Криму (завдання 9.2);

– забезпечення умов для створення суспільно-інформаційних видань для кримчан он-лайн та в друкованому вигляді (завдання 9.3);

– вжиття заходів щодо обмеження доступу до веб-сайтів структур окупаційної влади та інших веб-ресурсів в мережі Інтернет. (завдання 9.4);

– запровадження ефективного комплексного правового переслідування компаній, що надають чи сприяють в надання в Криму послуг стаціонарного та мобільного зв’язку (завдання 9.5);

– запровадження ефективного комплексного правового переслідування діяльності «Пошта Криму», унеможливлення поштового сполучення ТОТ України в Криму із залученням російських операторів (завдання 9.6).

Серед інших завдань Плану невідкладних заходів у сфері реалізації права на інформацію та свободу слова матимуть значення наступні:

– проведення заходів у інформаційному просторі з підтримки збору доказової бази у міждержавних заявах України проти РФ до ЄСПЛ, за заявами України до Міжнародного суду ООН та Міжнародного кримінального суду, до трибуналу ad hoc з питань порушень Конвенції ООН з морського права; про подання індивідуальних скарг жертв агресії, щодо міжнародних злочинів та порушень з боку окупаційної влади до міжнародних судових та адміністративних органів; про подання позовів до міжнародних арбітражів в межах захисту інвестицій що були зроблені в Криму до його окупації (заходи 1.1.3, 1.2.3, 1.3.3, 1.4.2, 1.5.2, 1.6.2 завдань 1.1-1.6)

– сприяння відвіданню України спеціальними доповідачами та місіями міжнародних організацій, до мандату яких входить оцінка ситуації на тимчасово окупованій території (далі – ТОТ) України в Криму, взаємодія з такими структурами (завдання 2.4);

– протидія намаганням влади держави-агресора добитися міжнародного визнання спроби анексії Криму (завдання 2.7);

– висвітлення агресивної політики держави-агресора в Криму та мілітаризації Криму, відповідних загроз з окупованої території для підконтрольної території України, території іноземних держав (завдання 5.4);

– запровадження ефективного моніторингу сприяння агресії, мови ненависті та обмеження прав людини в підконтрольних окупаційній владі виданнях в ТОТ України в Криму (завдання 9.1);

– законодавче запровадження питання деокупації та реінтеграції ТОТ у передвиборні програми політичних партій (завдання 13.3);

– подолання російських пропагандистських міфів щодо Криму як «історичної території Росії» (завдання 13.10).

Представництво Президента України в АРК