“Я не сталінський сокіл, я сокіл свого кримськотатарського народу. Там, у статті, про це сказано: якого народу я сокіл. У цих комуністів власницькі замашки, як у мавп-бабуїнів: люблять усе привласнювати, навіть людей. Рабовласники і работорговці…» (із книги “Доля сталінського “сокола” Самадіна Шукурджі, стор. 227).
В рамках нашої рубрики у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті ми підготували для вас матеріал про легендарного льотчика Амет-Хана Султана.
Кримські татари – народ, який пережив особливо важкі випробування під час Другої світової війни: мобілізація і втрати від бойових дій; повна окупація ворогом, що тривала два з половиною роки; врешті, облудне звинувачення у зраді й тотальна депортація з позбавленням громадянських прав. Жорстокість радянського тоталітарного режиму не оминула і героя світового рівня – аса-винищувача Амет-Хана Султана.
Амет-Хан Султан народився 25 жовтня 1920 року у Криму в Алупці. Його батько був родом з Дагестану, лакцем за національністю, а мати – кримською татаркою. Себе Амет-Хан вважав кримським татарином і завжди так записував у всіх анкетах. Цікава історія пов’язана з іменем героя. Його батька звали Султан. По батькові стало прізвищем, а назвали майбутнього аса на честь діда Амедханом. Кримськотатарська родина називала хлопчика Аметом. З часом ім’я стали записувати як Амет-Хан. Вже з 1943 року в усіх документах Султан писали як ім’я натомість Амет-Хан як прізвище. Достеменно причина цього невідома. Висловлюють припущення, ніби така зміна знадобилася, щоб вберегти родину від репресій після звільнення Криму з-під окупації.
Амет-Хан навчався на льотчика у Качинському авіаційному училищі неподалік Севастополя. У 1940 році випускника училища спрямували на службу в Бессарабії, яку Сталін щойно відібрав у Румунії.
Пілот-винищувач Амет-Хан Султан брав участь у повітряних боях із перших днів німецького вторгнення до СРСР. Закінчив війну в небі над переможеним Берліном. Він здійснив 603 бойові вильоти; у 130 повітряних боях особисто збив 30 ворожих літаків, а ще 19 – у групових битвах.
Амет-Хан був нагороджений зіркою Героя Радянського Союзу. Варто зазначити, що цим фактом дуже часто маніпулюють росіяни, називаючи його “сыном великого многонационального народа великой страны”, забуваючи про ті злочини, які Радянський Союз та сама росія вчиняли та продовжують вчиняти проти кримськотатарського народу, з яким себе найбільше пов’язував Амет-Хан.
Росіяни дуже часто приписують собі заслуги тих героїв, які народилися та жили в радянській окупації, забуваючи про їх справжнє походження. Це стосується як і українців, так і кримських татар. Амет-Хан був видатним льотчиком.
Один із найвизначніших його успіхів трапився 31 травня після першого року війни у небі над російським Ярославлем. На ленд-лізівському «Харрікейні» Амет-Хан атакував німецький «Юнкерс-88». У запалі бою він використав весь боєкомплект, але не зміг поцілити бомбардувальник. Тоді, щоб не змарнувати шанс, Амет-Хан таранив німця. В результаті удару «Харрікейн» застряг у «Юнкерсі». Обидва літаки вийшли з ладу, тож Амет-Хан скористався парашутом. Цей повітряний бій став першим, але найяскравішим у біографії майбутнього аса.
Під час Сталінградської битви Амет-Хан воював у спеціально створеному 9-му гвардійському винищувальному авіаційному полку. Це була еліта радянської авіації. Полк складався виключно з асів. У розпалі напружених боїв, вдруге і востаннє протягом війни Амет-Хану довелося рятуватися на парашуті.
Амет-Хан Султан брав участь у боях за рідний Крим. У травні 1944 року йому дали відпустку, щоб провідати родину в Алупці. За збігом обставин, саме тоді розпочалася злочинна операція з депортації кримськотатарського народу. Під час перебування у батьків пілот довідався, що його брата Імрана заарештовано за нібито «пособництво окупантам». Тільки звання Героя врятувало рідню Амет-Хана.
Після завершення війни Амет-Хан Султан працював льотчиком-випробувачем Льотно-дослідного інституту. Влаштуватися туди було не просто. Заважала національність – кримський татарин. Хоча Амет-Хан міг вказувати в анкетах національність свого батька, але принципово не став цього робити. Врешті допомогла протекція друзів, і ас-винищувач став пілотом-випробувачем. За 23 роки він провів випробування понад 170 літаків, допомагав у реалізації космічної програми СРСР.
Після депортації кримськотатарського народу з Криму Амет-Хан Султан багато клопотав за повернення та намагався добитися виправдання для свого народу, але радянська система була невблаганна. За часте порушення теми щодо кримських татар його не пустили до Франції, куди він був запрошений на ювілей полку «Нормандія-Німан». Також, Амет-Хан був представлений до третьої нагороди зіркою Героя за випробування нового виду зброї, але нагороду відхилили. Легендарний льотчик ніколи не відрікався від свого народу, навпаки, робив усе можливе, щоб допомогти йому, в тому числі й у правозахисних питаннях.
1 лютого 1971 року герой загинув при нез’ясованих обставинах під час здійснення випробувального польоту літаючої лабораторії Ту-16ЛЛ, поховали його у Москві.