1 липня 2021 року, чотири роки тому, Верховна Рада України ухвалила закон “Про корінні народи України”, ініційований Президентом України Володимиром Зеленським, який був ним підписаний 21 липня і набув чинності 23 липня того ж року. Цей документ офіційно визнав кримських татар, караїмів і кримчаків як корінні народи, що сформувалися на території Криму, не мають іншої держави за межами України та зберігають власну мову і культуру. Закон визначив їх як автохтонні спільноти, проголосив принципи захисту їхніх прав і надав можливість створювати власні медіа та освітні проєкти з державною підтримкою.
Закон спирається на Конституцію України та міжнародні документи, зокрема Декларацію ООН про права корінних народів. Його ухвалення стало історичним кроком: уперше в українському законодавстві було закріплено право корінних народів на розвиток мови, освіти, культури, створення власних ЗМІ, а також участь у прийнятті рішень, що стосуються їхнього майбутнього.
Прийняття закону мало не лише правове, а й чітке політичне значення. Після окупації Криму росією у 2014 році кримські татари стали символом спротиву: вони відкрито не визнали російську владу, закликали до підтримки України міжнародну спільноту. У відповідь росія розпочала хвилю репресій, обшуків і арештів, заборонила діяльність Меджлісу.
Ситуація змінилася у 2021 році на тлі діяльності міжнародних ініціатив, зокрема Кримської платформи. У травні того року Президент Зеленський подав законопроєкт як невідкладний. Попри спротив з боку кремля, українська влада підкреслила, що закон відповідає Конституції і міжнародним стандартам.
Після його ухвалення корінні народи України отримали реальні правові інструменти: можливість створювати власні навчальні програми, школи, медіа, брати участь у міжнародних заходах. Закон прямо забороняє асиміляцію, примусове переселення, розпалювання ворожнечі чи інші дії, спрямовані на знищення культурної цілісності цих народів. Частина доходів від використання ресурсів у Криму передбачена на підтримку їхніх потреб.
Після прийняття закону держава посилила підтримку корінних народів. У лютому 2022 року Кабінет Міністрів затвердив стратегію розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки. У листопаді 2023-го створено робочу групу за участі Представництва Президента в АР Крим для розроблення нового кримськотатарського правопису на основі латиниці — до вересня 2024 року. У травні 2025 року Міністерство освіти і науки України спільно з Представництвом запустило освітню онлайн-платформу для мешканців тимчасово окупованого Криму — з курсами української та кримськотатарської мов. Також у 2023 році уряд ухвалив концепцію програми “Єдність у розмаїтті” до 2034 року, яка передбачає державну підтримку культурно-освітніх ініціатив корінних народів, зокрема через відкриті грантові програми Українського культурного фонду.
Ухвалення закону стало точкою відліку для низки інших практичних кроків. У 2024 році указом Президента було запроваджено День міжнаціональної злагоди і культурного різноманіття — 21 травня. У травні 2025 року в Києві відбувся перший фестиваль “UNIDAY”, присвячений цьому дню, де кримські татари, караїми та кримчаки разом з іншими спільнотами презентували свою культуру.
Держава також розширила підтримку культурних ініціатив. У 2025 році Український культурний фонд започаткував програму “Культура корінних народів України” — для збереження і промоції спадщини кримських татар, караїмів і кримчаків.
З моменту початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році Представництво активно розробляє законопроєкти, спрямовані на захист прав громадян на окупованих територіях, зокрема представників корінних народів, координує роботу з міжнародними партнерами через Кримську платформу, а також посилює санкційний тиск на рф.
У 2023–2025 роках Представництво системно подавало пропозиції щодо включення до санкційних списків осіб, причетних до переслідування представників корінних народів. Частина суддів і чиновників окупаційного режиму була внесена до національних та міжнародних санкційних переліків, зокрема завдяки документуванню порушень і взаємодії з міжнародними структурами.
Представництво також підтримує діяльність представницьких органів корінних народів, сприяє участі їхніх делегацій у міжнародних форумах, консультаціях і заходах, пов’язаних із політикою щодо деокупації Криму.
Після деокупації Криму одним із ключових завдань стане підтримка місцевих громад — через доступ до освіти, інформації, розвиток мовного і культурного середовища.
Закон “Про корінні народи України” — це не лише відповідь на історичну несправедливість, а й крок до майбутнього, де різноманітність визнається силою, а не загрозою. Він формує основу для нової державної політики, де голоси корінних народів не тільки почуті, а й враховані у вирішенні питань, що стосуються їхньої долі. У поєднанні з ініціативами держави, міжнародною солідарністю та активною позицією самих громад, цей закон стає важливим елементом на шляху до відновлення українського Криму — вільного, демократичного й багатокультурного.