31 травня 2018 р. Постійний Представник Президента України в АРК Борис Бабін та співробітник служби міжнародних зв’язків Представництва Таїсія Ткаченко провели робочу зустріч зі Спеціальним доповідачем ООН з питань катувань та інших жорстоких, нелюдських чи принижуючих гідність видів поводження та покарання паном Нільсом Мельзером.

Під час зустрічі обговорювався стан дотримання міжнародних зобов’язань щодо неприпустимості катувань стосовно осіб, які перебувають в Криму, прибувають з тимчасово окупованої території чи є внутрішньо переміщеними з півострову, як з боку держави-агресора так й з боку України.

Борис Бабін ознайомив Спеціального доповідача та співробітників офісу ООН з повноваженнями та поточною діяльністю Представництва в контексті захисту прав людини. Було звернуто увагу на протиправне поширення на окупований Крим кримінальних, процесуальних та пенітенціарних норм та стандартів Росії, які істотно погіршили стан справ осіб, що перебувають в місцях несвободи чи під контролем каральних органів окупаційної влади в Криму. Вказувалося на масове жорстоке та нелюдське поводження окупаційної влади з особами, які перебувають в переповненому слідчому ізоляторі Сімферополя, де кількість осіб, яка може утримуватися згідно мінімальних стандартів (до 700), фактично перевищується вдвічі-втричі.

Зверталася особлива увага Спеціального доповідача на відсутність реальної можливості Міжнародного Комітету Червоного Хреста реалізувати свій мандат з допомоги в’язням в Криму, попре наявність в Сімферополі діючого офісу Московської регіональної делегації МКЧХ.
Обговорювалися факти масового знущання над ув’язненими у захопленому окупантами пенітенціарному закладі міста Керч з боку адміністрації тюрми через низку “привілейованих” ув’язнених, у гірших традиціях сталінських концтаборів. Як приклади свавілля та безправ’я в межах мандату Спеціального доповідача наводилися приклади примусової психіатричної експертизи Ільмі Умерова, масових фактів побиття затриманих кримськотатарських активістів карателями, нелюдського катування Рената Параламова, явних ознак катування на знайдених тілах осіб, викрадених окупантами, починаючи з Решата Аметова. Вказувалося на наявні факти психічного та фізичного тиску російських карателів на членів екіпажу українського рибальського судна 0041, які перебувають наразі у стані заручників під контролем російських військових, та на членів їх родин.

Особливу увагу зверталося на вивезення російськими карателями практично усіх політв’язнів з Криму до місць несвободи в віддалених регіонах самої Росії з метою відповідного психологічного тиску на їх родини та спрощення катувань та жорстокого поводження над самими бранцями.

Визначалися реальні подальші кроки з боку Спеціального доповідача з допомоги жертвам катування та жорстокого поводження в умовах, коли влада Росії вимагає від ООН організувати візит доповідача до Криму виключно як до “частини території РФ”, вочевидь вчергове нехтуючи базовими правами людини заради чергових безуспішних планів “легітимації” спроби анексії Криму.

Підіймалося питання можливості застосування передбачених Конвенцією ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 1984 р. заходів щодо захисту прав населення тимчасово окупованого Криму, включно із поданням відповідних міждержавних заяв до Комітету ООН проти катувань проти держави-агресора.

Констатувалося, що в останні місяці Представництво не отримувало скарг про катування чи жорстоке поводження з боку представників української влади ані від осіб, які перетинають КПВВ на адміністративній межі з Кримом, ані від осіб з Криму, які відбувають чи відбули покарання на підконтрольній території України, та звертались до Представництва для сприяння реалізації їх прав.