Сьогодні розповідаємо історію кримськотатарського активіста Ескендера Абдулганієва, який був незаконно засуджений до 12 років колонії суворого режиму за свою громадську діяльність.

Життя до затримання

Ескендер Ізетович Абдулганієв народився 16 грудня 1997 року в селищі Біюк-Онлар, Курманського району Криму. В дитинстві мріяв стати програмістом, але через хворобу батька змушений був піти працювати, щоб допомагати мамі забезпечувати сім’ю. Він працював різноробом, займався будівництвом, заливав бетон, працював у шиномонтажі, та займався національною кримськотатарською боротьбою “Куреш”. 

Що вигадали окупанти 

14 лютого 2019 року окупанти провели незаконні обшуки в будинках трьох кримських татар — Рустема Емірусеїнова, Арсена Абхаїрова та, зокрема, Ескендера Абдулганієва, після чого вони були незаконно затримані.

Окупаційні силовики увірвалися до дому Ескендера рано вранці. Вони відштовхнули його матір, змусили її лягти на підлогу і почали шукати самого хлопця. Це дуже налякало його молодшу сестру, яка і досі не може оговтатися від пережитого:

“Вона почала боятися спати сама і практично нічого не їсть. У дівчинки у дванадцять років третя стадія анемії (знижений рівень гемоглобіну в крові) через недоїдання”, — каже мати політв’язня, Еміне Абдулганієва.

6 листопада того ж року районний “суд” Сімферополя продовжив термін утримання під вартою для всіх трьох. А потім знову  — 29 грудня. 3 листопада 2020 року “суд” ростова-на-дону виніс свій злочинний вирок: 12 років позбавлення волі для Ескендера Абдулганієва. Рустема Емірусеїнова ж засудили на 17 років, а Арсена Абхаїрова – на 13. Всім їм призначили найсуворіші умови утримання у перші три роки.

1 листопада 2021 року апеляційний “суд” м. власиха московської області рф затвердив незаконний вирок. 

На кожне засідання приїжджали рідні, активісти громадської організації “Кримська солідарність”, представник консульства України в ростові, та журналісти. Перше засідання супроводжувалося арештами тих, хто прийшов підтримати Ескендера. Під час слухань по апеляційному позову було затримано 19 осіб.

Чому Ескендера Абдулганієва затримали насправді? 

Як і багато інших кримських татар, Ескендер став об’єктом політичного переслідування з боку окупаційної адміністрації. Чоловік мав активну громадську позицію, відвідував засідання злочинних “судів” над кримськими татарами з метою підтримки незаконно засуджених та допомагав сім’ям політв’язнів. 

Основною ж причиною завзятого тиску на Ескандера Абдулганієва з боку окупантів є його принципова відмова від прийняття російського громадянства.

Де зараз Ескендер Абдулганієв?

Після ухвалення вироку, 8 грудня 2021 року Ескендера перевезли з новочеркаська до СІЗО ростова-на-дону. Потім, 11 грудня, його етапували вже до СІЗО волгограда, де він перебував тиждень, вслід за чим він був знову незаконно переміщений — на тиждень у колонію в Уфі. Затим він провів добу в колонію № 9 у казані, 12 годин в іжевську та ще три дні у колонії № 29 у пермі, після чого його перевели до колонії № 7 кірова, де він залишався п’ять днів.

18 січня він був поміщений до російської в’язниці “володимирський централ”, проте згодом він був переведений у колонію № 41 кемеровської області рф, а у липні 2024 був наново відправлений до колонію в пермі.

Окупаційний “суд” не врахував термін, який кримський татарин вже провів у ув’язненні та відхилив прохання про негайне переведення.  Загалом, політв’язень позбавлений волі понад три роки.

Ескендеру не дозволяли бачитися з рідними, порушуючи законне право одного дозволеного побачення на рік. Крім того, його обмежили у праві на прогулянку, на отримання передач та фінансової допомоги від родичів, а також у праві на телефонні дзвінки. Через відсутність передач від родичів та погане годування у в’язниці він помітно схуд, про що розповідали адвокати. Телефонні розмови навіть з правозахисниками прослуховувалися, що ще більше посилювало його ізоляцію та ускладнювало доступ до правової допомоги.

За період з 14 лютого до 21 червня 2024 він провів п’ять місяців у штрафному ізоляторі (ШІЗО) з перервою в п’ять днів, під час якої його тимчасово перевели до приміщення камерного типу.

16 травня 2024 тюремна комісія назвала кримчанина “злісним порушником, схильним до постійних порушень”. У зв’язку з цим його поставили на профілактичний облік та оголосили про переведення на суворі умови утримання, що стало черговим етапом посилення репресій проти політв’язня.

Ескендер описував умови утримання як “незадовільні”, що впливало на його фізичне та психічне здоров’я. Він неодноразово звертався до адміністрації з проханням надати йому контакти уповноваженого з прав людини в кемеровській області рф та представника Громадської наглядової комісії, а також просив дозволу на зустріч з імамом, проте всі ці прохання залишилися без відповіді.

9 липня 2024 року з листа Ескандера до матері Еміне Абдулганієвої стало відомо, що його перевели до колонії № 29, де умови утримання ще суворіші, ніж у попередній колонії № 41. Мати ув’язненого також повідомила, що її син перебуває під постійним відеоспостереженням, є ізольованим від інших ув’язнених:

“О п’ятій ранку їм підіймають ліжко, забирають матрац, і цілий день, до відбою о 10-й вечора, мій син стоїть. Прогулянка — година в кімнаті для прогулянок, де через вузький проміжок у даху пробивається сонячне світло. Я так розумію, що умови гірші, ніж у ШІЗО у 41-й колонії”.

Ескендер Абдулганієв про боротьбу за справедливість і віру

З моменту окупації Криму у 2014 році кримські татари зіштовхнулися з постійними переслідуваннями та репресіями. Їх садять у в’язниці, викрадають, переслідують та постійно погрожують. 

У своєму останньому слові на “суді” Ескендер Абдулганієв звертався до юристів, адвокатів, правозахисників, журналістів, активістів та небайдужих людей різних національностей. Тоді він підкреслив, що боротьба з несправедливістю та брехнею не закінчена: 

“В істини й брехні не може бути точок перетину, неможливо об’єднати світло з темрявою. Ми лягли спати звичайними людьми, а прокинулися терористами та екстремістами”.

З усім тим, попри тяжкі умови, Ескендер Абдулганієв залишається відданим своїй вірі та переконанням, продовжуючи бути прикладом мужності та стійкості, не втрачаючи стійкість.

“Ні на мить не перестаю думати про ту силу та підтримку, яку я відчуваю крізь ці стіни. Ваші листи, ваші передачі, ваші благання – це дуже дорого і важливо для нас. З такою підтримкою і згуртованістю ви показали всьому світу те, що ніколи не погодитеся з тиранією і несправедливістю, а також ніколи не підкоритеся країні-агресорові.”, — з листа Ескендера з нагоди свята Курбан-байрам у 2021 році