Сьогоднішня історія про уродженку Криму, пенсіонерку Галину Довгополу, яку незаконно затримала РФ у листопаді 2019 року, звинувативши її в нібито “державній зраді”. Жінка перебуває у неволі та скаржиться на жахливі умови утримання й відсутність медичної допомоги. В березні цього року Галині буде 69 років. Вона є однією із найстарших політичних в’язнів, яких утримує Росія. 

Уся справа Галини є сфабрикованою — насправді пенсіонерку переслідують із політичних причин. Жінка від початку окупації Росією півострова залишалася з чіткою проукраїнською позицією та відкрито критикувала окупантів. Затримання літньої людини з проблемами зі здоров’ям є черговим злочином Російської Федерації, за який вона обов’язково нестиме відповідальність.

Життя до затримання

Галина Павлівна Довгополова уродженка Бахчисараю, до арешту проживала поблизу Севастополя, в селищі Кача. Має доньку та декількох онуків, які проживають на материковій частині України. Від початку окупації різко висловлювалась проти Росії, критикувала людей, що підтримували окупаційний режим. Як повідомляла жінка, вони з дочкою часто зазнавали цькувань за свою безкомпромісну позицію. Побоюючись за родину, вона змогла переконати доньку з онуком виїхати з окупованого  Криму з міркувань безпеки.

У 2019 році в Галини народилася онука, тому вона відвідала Київ. У майбутньому ця частина її біографії буде використана окупантами проти неї — традиційно візити жителів Криму до столиці України розглядаються окупантами як привід для занепокоєння щодо їхньої “політичної позиції”.

Що вигадали окупанти? 

Окупанти затримали її у листопаді 2019 року та інкримінували “державну зраду”. Всі засідання окупаційних “судів” проходили під грифом “таємно”, пропагандистські медіа називали її “секретною шпигункою”. Зважаючи на те, що жінку судили за обвинуваченням у “держзраді”, вся її справа є засекреченою. Санкція статті передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 12 до 20 років.

У листопаді 2019 року жінку затримали біля її будинку, звинувативши у “таємній співпраці з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України з метою виконання розвідувальних завдань” і нібито зборі даних про окремий авіаційний полк Чорноморського флоту. 27 листопада того ж року окупаційний “суд” Севастополя обрав стосовно Галини Довгополої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Її вивезли до СІЗО Лефортово у Москві, а напочатку 2021 року повернули до СІЗО Сімферополя.

24 березня 2021 року суддя окупаційного “суду” визнав жінку винною й засудив до 12 років ув’язнення в колонії загального режиму й року обмеження волі. На початку вересня Довгополу етапували з окупованого Криму до Краснодарського краю. Наразі незаконно засуджену жительку Криму утримають у ВК-1 у Владимирській області РФ.

Чому Галину Довгополу затримали насправді? 

18 травня 2014 року одне українське інтернет-видання опублікувало матеріал з інтерв’ю Галини Довгополої, в якому стверджувалося, що вона переконала доньку і онука переїхати на материкову частину України через побоювання за них. В інтерв’ю жінка критикувала окупаційний режим та відверто засуджувала людей, які його підтримали. Це, звісно ж, не задовільнило окупантів. 

Цілком очевидно, що єдиною реальною причиною затримання пенсіонерки є винятково її проукраїнські переконання. Крім того, жінка підтримувала зв’язок з волонтерськими українськими організаціями, що діяли на підконтрольній Україні території.

Де зараз Галина Довгопола?

Наразі незаконно засуджену пенсіонерку тримають у ВК-1 у Владимирській області РФ. Там вона не отримує належної медичної допомоги, що вже призвело до серйозних ускладнень зі здоров’ям: Галина дуже схудла, отримала гастрит, а під час етапу до російської в’язниці обморозила пальці ніг. Також зважаючи на хронічні захворювання, строк перебування в неволі може виявитися для неї смертельним.

До цього жінка навіть піддавалася фізичним знущанням: у попередньому місці ув’язнення, у СІЗО “Лефортово”, її неодноразово била співкамерниця.

Галина Довгопола розповідала із Сімферопольського СІЗО:

24 березня 2020 р. мені намагалися зламати три середніх пальці на правій руці. У мене міцні кістки й ніколи жодних переломів не було, але здуття, посиніння й дикий біль мені забезпечили тижні на два. Це був день вироку першого суду. Чи це збіг, чи це було заплановано, але цього дня конвоїри поводилися зі мною гірше, ніж гестапо: мене кидали до машини й тягнули з машини, кричали матом. До трьох опухлих пальців додалися багряні синці на обох руках, а я сміялася їм в обличчя — 12 років тюрми!

Галина Довгопола про Україну

Жінка є втіленням стійкості та відважності, оскільки попри нелюдське поводження з нею та жахливі умови утримання, вона досі зберігає оптимізм та мріє повернутися до рідних. Політув’язнена пише листи, в яких розповідає, як тримається в неволі. 

Ви не думайте, що я тут “убита горем”. Ні, я жартую, посміхаюсь. Я чищу сніг, прибираю, коли чергую. Я малюю, читаю, пишу. Дуже багато друзів серед ув’язнених та знайомих різних національностей. Всі називають мене “Ба”. Молодих змушую одягатися тепліше в сильний мороз.

Ні тортури, ні катування та знущання окупантів  не зламали дух політув’язненої. У своїх листах вона висловлює надію на краще та ділиться любов’ю до України. Галина Довгопола у 2021 році писала:

Якщо я виживу (все ж вік), то моя дорога тільки до України.

Одного прошу я від усіх — жодного збирання грошей для мене! Допомога — лише широкий розголос і нагадувати уряду України, щоби політв’язнів не тримали під “сукном”. А ми тут чекаємо й кожен із нас бореться за життя, щоби не “померти в Росії” за колючим дротом. Просимо всіх не забувати про нас! Слава Україні!  

Справа Галини Довгополої — це не перша спроба переслідування і залякування жінок у окупованому Криму. Протягом всього періоду тимчасової окупації за надуманими приводами та звинуваченнями переслідували десятки жінок — активісток Ларису Китайську, Лютфіє Зудієву та Муміне Салієву, адвокаток Лілю Гемеджі та Еміне Авамілеву, матерів та дружин політичних в’язнів. Але вперше окупанти звинуватили у нібито “шпигунстві” та незаконно засудили саме Галину. На той час їй було 66 років. Це доводить, що спротив окупантам в Криму демонстрували люди різної професійної діяльності, різного віку, статі, релігії, походження. Та їх всіх об’єднувала любов до України, вірність своїм цінностям і принципам, сила духу протистояти ворогам та говорити правду. 

***

Матеріали підготовлені в рамках інформаційної кампанії #10роківСпротиву спільно з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Інформаційна кампанія є частиною заходів до Дня спротиву окупації Криму.