Сьогодні ми розповідаємо історію кримськотатарського активіста і правозахисника Еміра-Усеїна Куку, незаконно засудженого Росією до 12 років колонії суворого режиму.

Життя до затримання

Емір-Усеїн Кемалович Куку народився 26 червня 1976 року в місті новоросійськ, краснодарського краю, російської федерації, в родині ветерана Національного руху кримських татар. 

Перші роки свого життя він провів там же, де пішов до першого класу середньої школи №28. Водночас родина Куку завжди пам’ятала про свою справжню батьківщину — у 1993 році вони повертаються до Криму, оселившись у селищі Кореїз під Ялтою, де він закінчив 11 клас місцевої школи.

У 1994 році Емір-Усеїн вступив до Херсонського державного технічного університету, а у 2000 році здобув спеціальність менеджера. У 2001 році закінчив Харківський фінансово-економічний інститут.

Політв’язень активно працював на економічних посадах. З 2001 року він обіймав посаду заступника голови правління з економіки в акціонерному товаристві “Строймеханізація”, а з 2006 по 2011 рік працював заступником директора з економіки в “Альянсстройсервіс”.

Що вигадали окупанти

Переслідування Еміра-Усеїна Куку розпочалося ще у 2015 році, коли він був затриманий представниками російського ФСБ — він став однією з перших жертв російських репресій на окупованому півострові. Його жорстоко побили, завдали травм хребта та ниркам, проте після обшуку в будинку відпустили. 

Однак уже 11 лютого 2016 року до його дому знову увірвалися силовики окупаційної адміністрації, після чого він був затриманий за сфальсифікованими звинуваченням за так званою справою “ялтинської групи кримських мусульман”.

Окупанти намагалися змусити політв’язня до співпраці, погрожуючи “згноїти його у в’язниці”, проте він не піддався тиску.

26 червня 2018 року, на свій 42-й день народження, Емір-Усеїн Куку оголосив голодування на знак протесту проти сфальсифікованої справи та безпідставного утримання. Протягом 25 днів він відмовлявся від їжі, втративши дев’ять кілограмів ваги, що серйозно підірвало його здоров’я. Зрештою, він припинив голодування на прохання дружини.

Вже 12 листопада 2019 року суд у російському ростові-на-дону засудив його до 12 років колонії суворого режиму. 

“Одного ранку я поспішала на засідання і піднімаючись на зупинку, сфотографувала вогнево-червоний Ай-Петрі, який на сході сонця зафарбувався в такий червоний колір. В цей момент я подумала про Еміра-Усеїна і вирішила йому відправити цю фотографію. Роздрукувала, відправила і пам’ятаю, як він з таким захопленням говорив про цю фотографію, як він сумую за рідними містами, за нашим гарним Ай-Петрі”, — дружина політв’язня Мер’єм Куку.

Чому Еміра-Усеїна Куку затримали насправді

Через свою правозахисну діяльність, підтримку прав кримських татар та збереження їхньої культурної спадщини, Емір-Усеїн Куку став мішенню окупаційної адміністрації. Його справедливість, принциповість та активність призвели до переслідувань.

З 2002 року він був активним членом кримськотатарської спільноти, обіймаючи посаду заступника голови мусульманської громади “Ерен Евлія” в Кореїзі, де сприяв організації релігійних свят і підтримці культурних традицій. Емір-Усеїн Куку також колекціонував історичні предмети кримськотатарської культури, зберігаючи спадщину свого народу.

Як правозахисник, він входив до Контактної групи Криму з прав людини та правозахисного руху Криму. Його діяльність була спрямована на захист прав кримських татар, боротьбу з дискримінацією та просування толерантності.

Де зараз Емір-Усеїн Куку?

25 червня 2020 року військовий апеляційний суд у російському місті Власиха залишив вирок в силі. 

Ще після першого затримання у 2015 році Емір-Усеїн Куку зазнав фізичного насильства, що спричинило серйозні травми. Хронічні проблеми зі здоров’ям, зокрема захворювання нирок та хребта, лише погіршилися в умовах російського ув’язнення. У 2019 році у нього діагностували кісту Бейкера, яка ускладнює рух і супроводжується постійним болем. Однак адміністрація колонії систематично ігнорує його потребу в належному медичному догляді.

У червні 2023 року стан Еміра-Усеїна Куку різко погіршився через загострення кишкової хвороби, яка потребувала термінового хірургічного втручання. Його доставили до міської лікарні, де лікарі діагностували кишкову непрохідність і провели операцію. Після цього його перевели до тюремної лікарні №17 у місті Уфа, однак вже через три дні повернули до колонії, попри рекомендації медиків щодо необхідності залишатися під наглядом лікарів.

Через відсутність належного післяопераційного догляду політв’язень змушений самостійно стежити за раною та дотримуватися дієти. Водночас він не отримує жодних детальних рекомендацій від медичних фахівців. Будь-яке порушення в харчуванні провокує нові загострення хвороб. В’язень постійно страждає від сильного болю в попереку та нирках, особливо в холодну пору року, що ускладнює умови його перебування в колонії.

Наразі він  утримується в колонії №16 у місті Салават, Республіка Башкортостан, що розташована за понад 2500 кілометрів від його рідного Криму. Таке навмисне переміщення є черговим способом ізоляції політв’язнів від їхніх сімей і громади, з метою морального тиску.

Попри важкі умови ув’язнення та погіршення здоров’я, Емір-Усеїн Куку не втрачає віри. Його дружина Мерьєм і двоє дітей, які востаннє бачили батька ще у 2020 році, знаходять підтримку в його листах. Ці листи, сповнені віри та надії, надихають родину на подальшу боротьбу за його свободу та справедливість