В межах інформаційної кампанії #10роківСпротиву, продовжуємо розповідати історії українських громадян, які були незаконно увʼязнені за свій спротив окупантам на території тимчасово окупованого Кримського півострова. Сьогодні пропонуємо вашій увазі історію активіста та волонтера, офіцера Військово-морських сил України у відставці, колишнього командира корабля “Славутич” Олексія Кисельова, якого російські окупанти незаконно засудили до 8 років і 6 місяців позбавлення волі в колонії суворого режиму за його активну громадянську позицію та підтримку України.

Життя до затримання

Олексій Кисельов — капітан 1-го рангу запасу ВМС України, колишній командир розвідувального корабля Військово-морських сил України «Славутич», громадський діяч, активіст та волонтер. До 2014 року пан Олексій  проживав у місті Севастополь, займався громадською діяльністю. З початком російсько-української війни, коли російські війська окупували Кримський півострів, він  переїхав до міста Генічеськ Херсонської області, обравши саме це місто, щоб бути якомога ближче до рідного Криму. У Генічеську пан Олексій намагався будувати нове життя: працював, створив громадську організацію “Переселенець СОС”, де усіляко допомагав переселенцям з тимчасово окупованих територій України, в тому числі з Криму. Та, на жаль, у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, місто Генічеськ також опинилось в російській окупації. Росіяни прийшли, щоб вдруге відібрати дім Олексія Кисельова. Та попри небезпеку, попри ризики, пан Олексій продовжував допомагати співгромадянам, що постраждали від російської окупації, зокрема працював у Товаристві Червоного Хреста України. 

Що вигадали окупанти? 

Під час окупації росіяни завжди використовують одну і ту саму стратегію. І перш за все вони шукають тих громадян, які мають активну громадянську позицію, будь-який звʼязок зі Збройними силами України, волонтерський досвід тощо. Тому військовий пенсіонер та активіст Олексій Кисельов одним із перших потрапив “під приціл” окупантів. 

22 липня 2022 року пан Олексій був викрадений російськими окупантами серед білого дня дорогою до офісу Червоного хреста у Генічеську. Прямо біля будівлі до нього під’їхав мікроавтобус з невідомими людьми, які  накинули пенсіонеру на голову мішок та силою заштовхали його в авто. Спочатку вони поїхали до квартири, в якій жив Олексій, і влаштували  так званий “обшук”, під час якого вони вкрали деякі речі активіста та трохи грошей, проте нічого, що могло б їм згодитися у якості “доказів” вони не знайшли. Декілька діб росіяни тримали його в підвалі місцевого училища, яке окупанти перелаштували під “штаб росгвардії”. Там літнього чоловіка катували: били, використовували електричний струм. Все для того, щоб отримати інформацію про “учасників і очільників ТРО Генічеська”. Жодної подібної інформації пан Олексій не мав. Після 5 днів тортур, його передали в руки ФСБ на адміністративному кордоні з Кримом. Це і стало офіційною причиною затримання: нібито “незаконна спроба самостійного перетину адміністративного кордону з Кримом”. ФСБ відвезло його до Сімферополя, де Олексія чекали чергові допити. І знову жодної інформації у нього не було.

Про переведення в Сімферополь родичі Олексія дізнались доволі швидко: вже увечері 27 липня їм подзвонив призначений чоловіку адвокат і повідомив його місцеперебування, а також те, що проти нього відкривається кримінальне провадження.

Про зв’язок з правозахисниками

Родичі Олексія, які перебувають на підконтрольній Україні території, за допомогою небайдужих людей змогли знайти адвоката, який захищає обвинувачених окупантами у схожих справах. Саме через адвоката родина спілкувалась з Олексієм — отримувала від нього листи, в яких він описував ці події. Провадження тривало понад рік, хоча з самого початку і було зрозуміло, що шансів на справедливість немає. 

Олексію інкримінували другу частину статті 208 кк рф за нібито участь в “батальйоні імені Номана Челебіджихана”, який вважається терористичною організацією в росії. Окрім цього, Олексію висували звинувачення щодо участі в “блокаді Криму”. Проте всі звинувачення та матеріали справи – сфабриковані. Це підтверджується і роботою адвоката: той розшукував незаангажованих експертів, які заперечували можливу правдивість “фактів” зі справи.

Причина затримання

Олексій Кисельов все життя мав проукраїнську позицію, займався активною громадською та політичною діяльністю в Криму до його окупації. Будучи офіцером у відставці, він зберігав відданість присязі, вірність Україні. Саме патріотичність і активізм пана Олексія стали справжньою причиною його затримання та подальшого ув’язнення – адже російські окупаційні сили намагаються придушити будь-які проукраїнські голоси. Це особливо помітно на новоокупованих територіях, де російські силовики вишукують активних громадян України, і викрадають чи ліквідовують їх, адже вони — загроза стабільності окупаційного режиму.

Де зараз Олексій Кисельов? 

У вересні 2023 року Олексія Кисельова етапували до міста владимир, в сумнозвісний “владимирський централ”, де він утримується в неволі досі. В’язниця №2 владимирської області є місцем незаконного ув’язнення багатьох українських громадян, які визнаються росією так званими “особливо небезпечними злочинцями”. 

Що відбувається зі станом здоров’я пана Олексія наразі невідомо. У своїх листах він заспокоює родичів, каже про “нормальні умови” та “задовільний стан”. Проте, з наявних фото з судового процесу, родичі помітили, що він значно втратив вагу. Окрім цього, у 2022 пан Олексій оголошував голодування через відмову у наданні йому медогляду після російських тортур, під час яких йому також зламали чи вивернули руку.

Також відомо, що Олексій зіштовхується з додатковими складнощами в ув’язненні. Так, гроші, які перераховуються на його рахунок для покупок у вʼязниці, фактично йому не надходять. Окрім цього, на нього накладають додаткові штрафи: Олексія оштрафували на 8000 рублів за нібито “розбиту камеру відеонагляду” в Сімферопольському СІЗО. Однак сам Олексій пише, що камера висіла занадто високо щоб її дістати, до того ж знаходилася в захисній решітці. 

Про зв’язок з Олексієм 

Родичам вдається підтримувати періодичне листування, однак не на всі надіслані листи вони отримують відповідь. Якщо ж відповідь надходить — то зі значною затримкою. Окрім цього, попри деклароване право на офіційні дзвінки з в’язниці, фактично жодних дзвінків не відбувається. Також існує проблема з передачами до в’язниці. 

Попри пережиті тортури та жахи російського ув’язнення Олексій продовжує боротись. Родичі Олексія зазначають, що він — по-справжньому непохитна людина, яка ніколи не здається. Він завжди тримається сам, та підтримує всіх довкола, навіть в найважчих ситуаціях. 

***

Матеріали підготовлені в рамках інформаційної кампанії #10роківСпротиву спільно з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Інформаційна кампанія є частиною заходів до Дня спротиву окупації Криму.