Спільно з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України продовжуємо публікувати історії громадян України, які чинять спротив російській окупації зі зброєю в руках у складі Сил оборони України. 

Салґір родом з міста Сімферополь. Поки що він не може називати своє ім’я чи публічно демонструвати обличчя, як і багато військових, чиї родичі та близькі, або навіть просто друзі чи знайомі досі знаходяться на окупованих територіях. У 2022 році, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення до України,  Салґір, не вагаючись, долучився до Сил оборони України, зараз він служить у складі Бригади швидкого реагування НГУ «Рубіж» (4 БрОП). 

Салґір впевнений, що одного дня ще зустріне схід сонця над звільненим домом в рідному Криму. 

2014

 У 2013-2014 роках Салґір брав активну участь у Євромайдані в Криму, відвідував акції та уважно спостерігав за подіями в Києві. Вже тоді, за його словами, він розумів, що росія може піти проти України війною.

26 лютого 2014 року Салґір був на роботі, тоді він працював у лікарні, тому не міг долучитися до мітингу біля кримського парламенту, але відвідав місце подій уже ввечері. 

“На якусь мить мені здалося, що ситуацію вдалося переломити на нашу користь, але я помилився…” 

Далі чоловіка очікували непрості часи. Життя в окупації, спроби виїхати та влаштувати життя на новому місці, необхідність вивезти з Криму друзів та добрих знайомих, намагання планувати майбутнє в умовах повної невизначеності. Салґір разом з родиною зміг остаточно переїхати до Києва та змінити рід діяльності, перейшовши на роботу у сферу інформаційних технологій. 

Але незабаром росіяни спробували захопити його дім вже вдруге. Тепер у Києві. 

2022

Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, Салґір став на захист своєї країни. 

“На третій день повномасштабної війни я був вже у військкоматі. Чому на третій, а не на перший? Бо два дні у мене пішло на те, щоб вирішити багато питань, які стосуються евакуації моєї родини за кордон. Як тільки я влаштував “своїх”, одразу ж пішов записуватися в добровольці.” 

Понад рік Салґір прослужив у піхоті, а потім ним зацікавився взвод зв’язківців, куди він успішно перевівся й тепер виконує обов’язки бойового зв’язківця у Бригаді швидкого реагування НГУ «Рубіж». 

“Той факт, що я з Криму, звісно, дав мені додаткову мотивацію. Бо Крим — це мій дім. Сімферополь — це мій дім, і я туди обов’язково повернусь.”