Історія громадянина України, журналіста Владислава Єсипенка, якого незаконно затримали співробітники ФСБ Росії в окупованому Криму в березні 2021 року. Росіяни звинуватили його в нібито збиранні інформації “в інтересах спецслужб України”, а також в зберіганні в автомобілі “саморобного вибухового пристрою”. Владислав на той час перебував в окупованому Криму для участі в акції до дня народження Тараса Шевченка в Сімферополі.

Винесений Єсипенку вирок є політично вмотивованим та свідчить про чергове зловживання окупаційної адміністрації у Криму, яка систематично порушує права людини та свободу слова на півострові.

Життя до затримання

Владислав Єсипенко народився 13 березня 1969 року у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Протягом свого життя встиг пройти військову службу, здобути ступінь кандидата у майстри спорту з вільної боротьби та почати власний бізнес із нерухомості. На початку 2013 року разом із дружиною переїхав до Севастополя. 

Після подій лютого 2014 року, журналіст почав рішуче засуджувати окупацію Криму Росією, висвітлюючи свою позицію в медіа та даючи інтерв’ю міжнародним ЗМІ стосовно свавілля окупантів на півострові. Та у 2015 він повернувся до рідного Кривого Рогу.

Успішно розвиваючись у журналістській сфері, чоловік почав співпрацювати з інтернет-виданням Крим. Реалії у рамках проєкту Радіо Свобода. Прагнучи доносити правдиву інформацію, він часто їздив до тимчасово окупованого Криму для проведення соціальних опитувань та знімання репортажів.

Що вигадали окупанти? 

10 березня 2021 року Владислав Єсипенко був незаконно затриманий співробітниками ФСБ Росії в окупованому Криму за звинуваченням у збиранні інформації “в інтересах спецслужб України”, а також в зберіганні в автомобілі “саморобного вибухового пристрою”.

Протягом 27 днів до журналіста не допускали незалежних адвокатів, чим РФ порушила базові права людини ув’язненого. Владислава одразу почали піддавати психологічному тиску, змушуючи дати інтерв’ю російському державному телеканалу “Крым 24”. У ньому він повідомив, що знімав на півострові для проєкту Крим.Реалії, а також нібито дублював відзняте відео українським спецслужбам.  На засіданні окупаційного “суду” в Сімферополі, куди допустили незалежного адвоката, Владислав Єсипенко заявив про тортури з боку окупаційних силовиків,  а саме про жорстоке катування електрострумом і багаторазове побиття. Але окупанти вмовляли його визнати “вину” і “не помітили” на ньому слідів тортур і не відреагували на заяви про це. 

16 лютого 2022 року так званий “суд” незаконно засудив Єсипенка до 6 років колонії загального режиму і штрафу в розмірі 110 тисяч рублів. Згодом окупаційний “суд” апеляційної інстанції окупованого Сімферополя пом’якшив вирок Владиславу Єсипенку: з 6 до 5 років колонії загального режиму і штраф 110 тисяч рублів.

Справа Владислава Єсипенка, по суті, стала “методичкою” для фабрикування справ проти інших журналістів, які висвітлювали правду про злочини окупантів на півострові та не мовчали про те, що коїть Росія.  

Чому Владислава Єсипенка затримали насправді? 

Справжньою причиною затримання українця насправді постає його незалежна журналістська діяльність, а саме висвітлення порушення прав людини окупантами в Криму. Така “непокора”, звісно що, не влаштувала РФ, для якої жорстока цензура в медіа є пріоритетом. 

Важливо також зазначити, що Єсипенко в березні 2021 року прибув до тимчасово окупованого Криму для участі в акції до дня народження Тараса Шевченка в Сімферополі. Це теж послугувало фактором, який ускладнив становище журналіста.

Де зараз Владислав Єсипенко?

Владислава Єсипенка протягом цього часу утримують у Керченській виправній колонії № 2. Перебуваючи в ув’язненні, Владислав Єсипенко продовжує свою журналістську діяльність. У лютому 2023 року він узяв інтерв’ю в Костянтина Ширінга, який теж опинився в ув’язненні за звинуваченням у “здійсненні шпигунської діяльності” в Криму. Історія про нього, опублікована завдяки журналісту, стала можливістю для суспільства дізнатися про цю людину, реальне становище українських політв’язнів у російських в’язницях, факт вчинення репресій та незаконних злочинних дій окупантів.

Дружина політв’язня розповіла:

Владислав зараз перебуває в колонії в окупованому Криму. Взагалі він мужнього характеру людина, не жаліється. Якщо якісь ліки потрібні, то ми передаємо. Катування були після затримання, далі Владислава в принципі не піддавали тортурам, але моральний тиск присутній завжди.

Владислав Єсипенко про Україну

Владислав продовжує стійко боротися за правду та не падати духом навіть відбуваючи термін у жорстоких умовах незаконного ув’язнення.

Владислав Єсипенко перед винесенням незаконного вироку в лютому 2022 заявив:

1937 року катували та розстріляли мого діда. Склалося враження, що у тих чекістів, які були тоді, у них є онуки, правнуки, які вчиняють так само. Якщо вирок щодо мене буде невиправданим, то вважаю, що це вирок системі, бо в Криму править ФСБ. Я вважаю, що це аксіома, яка не зміниться. Якщо так далі буде, то ця країна не має майбутнього

Вирок журналісту засудили влада України, а також представники міжнародної спільноти. Усі вимагають від Росії звільнення журналіста.  

У травні 2022 політв’язень став лауреатом премії Американського ПЕН і Barbey Freedom to Write Award 2022.  Його нагороду під час церемонії вручення премії в Нью-Йорку отримали дружина та донька Стефанія. Також йому вручили міжнародну премію Free Media Awards, якою нагороджують журналістів та ЗМІ Східної Європи, які відзначилися “професіоналізмом та громадянською мужністю”. У 2023 році Національна спілка журналістів України вручила дружині незаконно засудженого диплом про визнання Владислава лауреатом Національної премії за захист свободи слова. 

Катерина Єсипенко розповідала:

Мій чоловік, журналіст Радіо Свобода Владислав Єсипенко, працював в окупованому Криму, їздив туди у відрядження від Радіо Свобода, знімав сюжети на соціальну, економічну тематику півострова. 10 березня 2021 року, саме після зйомок акції на честь дня народження українського поета Тараса Шевченка в Сімферополі, Владислава затримала ФСБ. Майже місяць ми не знали, де Владислав перебуває і в якому стані

Слова Владислава, які мотивують до боротьби кожного з нас. Рух спротиву окупантам триває: він на вулицях міст Криму, він в окупаційних в’язницях, де утримують незаконно громадян України, він на полі бою:

Багатьох з нас катували, погрожували фізичним знищенням, шантажували рідними та близькими, аби ми тільки зізналися в тому, чого не робили… І зрадили рідну державу. Ми опираємося як можемо, спростовуємо сказане нами під тортурами, доносимо свою правду на судах і пишемо листи на волю, щоб ви знали: ми не здаємось.

***

Матеріали підготовлені в рамках інформаційної кампанії #10роківСпротиву спільно з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Інформаційна кампанія є частиною заходів до Дня спротиву окупації Криму.