11 грудня вшановується День пам’яті євреїв Криму і кримчаків, які загинули в роки Другої світової війни. Цього дня у 1941 році нацисти розпочали масові розстріли кримських євреїв і кримчаків під Сімферополем. 11 грудня стало днем пам’яті тих страшних подій, а відповідно до Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, з 2004 року цей день відзначається офіційно на вшанування жертв нацизму.
До російської окупації 2014 року у цей день проводилися жалобні заходи, які включали покладання вінків і квітів, прочитання кримчацьких і юдейських поминальних молитов, виступи урядовців, представників кримчацької і єврейської громад автономії, Меджлісу кримськотатарського народу і православного духовенства.
Згідно з переписом населення 1926 року, у Криму проживав 39 921 єврей та 6 тисяч “кримських євреїв”, як тоді називали кримчаків, представників одного з корінних народів України, які сформувалися у Криму. Перепис 1939 року не враховував кримчаків окремо, за ним в Криму проживало 65 452 євреї, серед них, ймовірно, було понад 7 тисяч кримчаків.
Після нападу нацистської Німеччини на СРСР розпочалася евакуація населення та господарства з території Кримського півострова. За даними німецької окупаційної влади, на початок листопада 1941 року в Криму зафіксовано 40 тисяч євреїв. Для нацистів Крим мав особливе значення і розглядався як майбутня частина Райху, що мала бути повністю заселена німцями.
За німецькою армією на півострів прибула айнзацгрупа “Д”, яка розпочала свою діяльність в Румунії, рухаючись через південні регіони України та Крим на Північний Кавказ. Масове знищення кримського населення здійснювали сили айнзацгрупи “Д” поліції безпеки й СД під командуванням оберфюрера СС Отто Олендорфа.
Окупаційна влада розглядала питання про “расову належність” караїмів і кримчаків. Представники обох груп були переважно тюркомовними та пов’язаними з юдаїзмом. Нацистські відомства вивчали походження караїмів ще перед початком Другої світової війни. Його обговорювали й пізніше, як у РСХА (Головне управління імперської безпеки), так і в Міністерстві східних окупованих територій, особливо після нападу Німеччини на СРСР.
Переважала думка, що караїми за походженням не євреї й не належать до єврейської релігійної громади. Відтак нацисти не здійснювали їх масового цілеспрямованого знищення. Кримчаків же нацистський режим вважав євреями, які розмовляють кримськотатарською мовою і перебувають у змішаних шлюбах із представниками інших громад. Окупанти не дуже розбиралися у тонкощах релігієзнавства, тож кримчаки розділили трагічну долю євреїв.
За листопад-грудень 1941 року нацисти вбили більшість євреїв і кримчаків у містах. Так, відомо, що 20 листопада євреїв Євпаторії зібрали біля вокзалу, а 25-26 листопада розстріляли (загинуло 603 особи), 9-11 грудня у протитанковому рові на 10-му км шосе Сімферополь-Феодосія вбили 12 тисяч (за іншими даними — понад 14 тисяч) сімферопольських євреїв, з них — 1500 кримчаків, а 18 грудня в Ялті євреїв вивезли до Магарача, де розстріляли 1500 осіб. Було повністю знищено євреїв Карасубазара, Бахчисарая, Керчі, Феодосії та інших міст.
Встановити точну кількість єврейських та кримчацьких жертв складно через брак джерел, особливо донесень і зведень із сільської місцевості. Проте, за даними німецьких звітів, від середини листопада 1941 року до кінця березня 1942 року підрозділи айнзацгрупи “Д” вбили в Криму 30 211 євреїв. Зокрема, з 16 листопада до 15 грудня 1941 року знищено 2 504 кримчаків.
Далі вбивства продовжувалися, але вже не були такими масовими. У липні 1942 року, після захоплення Севастополя, було вбито, за різними даними, від 1500 до 4200 євреїв, серед яких були як цивільні, так і військовослужбовці. Враховуючи всі дані, більшість істориків говорить про близько 40 тисяч жертв серед євреїв і кримчаків.
Після вигнання нацистів із Криму живими лишалося лише 499 осіб. Дослідники констатують, що нацисти вбили близько 80% кримчаків від їх довоєнної кількості. Втрата основної частини етнічної спільноти мала незворотні наслідки. Серед знищених були майже всі представники старшої вікової групи — зберігачі та носії традицій, мови та культури.
Серед мешканців Кримського півострову були й ті, хто під страхом неминучої смерті рятував і переховував євреїв та кримчаків від нацистського нищення. Наразі відомо 68 імен Праведників народів світу, що проживали в Криму.
Закликаємо всіх небайдужих вшанувати пам’ять жертв Голокосту — кримчаків та євреїв Криму.