Цього дня, 162 роки тому, народився Володимир Вернадський — український вчений, мислитель, організатор і перший президент Української Академії Наук, ім’я якого носить Таврійський національний університет.

Володимир Вернадський народився у петербурзі 12 (28 лютого за старим стилем) березня 1863 року, в сім’ї відомого економіста, викладача Київського університету, нащадка запорізьких козаків Івана Вернадського. Дитячі роки Володимир провів у Полтаві та Харкові, хлопчиною бував у Києві, вищу освіту здобув у Петербурзькому університеті. Після захисту докторської дисертації в 1897 році Вернадський став професором Московського університету.

Після більшовицького перевороту в петербурзі вчений із захопленням сприйняв звістку про самостійність України, яку проголосила Центральна Рада. Згодом Володимир повернувся в Україну, де йому запропонували очолити майбутню Українську академію наук. При УАН створили універсальна Національна бібліотека України, що функціонувала під керівництвом Тимчасового комітету на чолі з Володимиром Вернадським, а тепер носить його ім’я як Центральна наукова бібліотека ім. В.Вернадського НАН України.

У 1919 році Київ захопили більшовики, і вчений змушений був переїхати спочатку до ростова-на-дону, а потім і до Криму. На півострові у жовтні 1920 року він був обраний другим ректором Таврійського університету, створеного у 1918 році.

Рішення про його створення ще у 1916 році підняв підприємець та вчений Соломон Крим, спочатку як філії Київського університету в Ялті, а потім як повноцінного університету в Сімферополі. Це був перший у Криму університет західного типу, на відміну від раніших університетів-медресе (традиційний ісламський вищий навчальний заклад). З Києва приїхала ціла група професорів для викладання медичних, громадських і технічних дисциплін, а першим ректором став професор Роман Гельвіг.

Після окупації Криму більшовиками, у 1921 році на знак протесту Володимир Вернадський відмовився від посади ректора і під вартою був переправлений до росії. Володимир Іванович був арештований, його підозрювали в шпигунстві, але йому врятувало життя заступництво колишнього студента, тодішнього народного комісара (міністра) здоров’я Миколи Семашка.

В росії Володимир Вернадський очолює відділ Мінералогічного музею, бере активну участь у створенні Радієвого інституту та очолює його, організовує відділ живої речовини в Академії Наук СРСР та Комісію з вивчення важкої води, бере участь в організації ряду наукових комісій, вивчає проблему “життя в космосі”.

У роки політичних репресій 1937-1938 років вчений відмовився від усіх адміністративних посад, залишившись тільки науковим консультантом, що, можливо, врятувало йому життя. Коли почалася Друга світова війна, вчений був евакуйований в Казахстан, у серпні 1943 року повернувся до москви. 25 грудня 1944 року у Володимира Івановича стався інсульт. Вчений помер 6 січня 1945 року, і був похований у москві.

Наукова спадщина вченого включає 473 наукові праці, і кілька книг, найвідомішою з яких є “Біосфера”, видана у 1926 році. Наразі в Україні його ім’я носить Інститут загальної та неорганічної хімії НАНУ, Національна бібліотека України, Таврійський національний університет, Українська антарктична станція й одна з найвищих нагород Національної Академії наук. А з жовтня 2019 року Національний Банк України ввів у обіг банкноту номіналом у 1000 гривень з академіком Володимиром Вернадським та зображенням будинку Президії Національної Академії Наук України.

Таврійський університет з 1921 року став іменуватися Кримським, у 1925 році був перетворений на педінститут, у 1972 році став Сімферопольським держуніверситетом імені Фрунзе. Лише у 1999 році університет став Таврійським національним, та отримав ім’я Володимира Вернадського. У 2014 році, після російської окупації Криму, ТНУ разом із багатьма викладачами та студентами переїхав до Києва.