У 1986 році завершилося будівництво захисного саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Аварія, що сталася 26 квітня того ж року, перетворилася на одну з наймасштабніших техногенних катастроф у світі та стала випробуванням для сотень тисяч людей.

У перші години й дні після вибуху тисячі громадян без вагань стали до робіт у зоні ураження: несли небезпечні чергування біля реактора, брали участь у дезактивації територій, ліквідовували наслідки радіоактивного забруднення, приймали та розміщували евакуйованих. Так формувався спільний подвиг людей, які ціною власного здоров’я, а подекуди й життя, зупинили подальше поширення катастрофи.

До ліквідації наслідків аварії було залучено понад 600 тисяч осіб — військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, медиків, інженерів, науковців, представників державних і цивільних установ. Саме їхні дії дозволили локалізувати наслідки аварії та захистити мільйони людей в Україні й за її межами.

Трагічним нагадуванням про тяглість наслідків Чорнобильської катастрофи стала й подія листопада цього року. У ніч на 14 листопада російський ударний дрон влучив у житловий будинок у Києві, де мешкали родини колишніх працівників та ліквідаторів Чорнобильської АЕС. Внаслідок атаки була зруйнована квартира Наталії Ходемчук — вдови Валерія Ходемчука, першої жертви аварії 1986 року. Жінка зазнала важких опіків і була терміново госпіталізована до спеціалізованої опікової лікарні, де згодом померла. Російський удар позбавив житла людей, які вже вдруге у своєму житті стали жертвами катастрофи — цього разу внаслідок війни, розв’язаної Російською Федерацією.

У День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ми висловлюємо глибоку повагу та вдячність усім ліквідаторам і схиляємо голови перед пам’яттю тих, кого забрав Чорнобиль. Їхній подвиг назавжди залишиться частиною нашої історії.