Щороку, у третій четвер травня, українці по всьому світу вдягають вишиванки, вшановуючи своє коріння, історію та культурну спадщину. Свято, започатковане у 2006 році студентами Чернівецького університету, швидко набуло міжнародного масштабу, адже українська вишиванка давно вийшла за географічні межі України, поширюючись у середовищі етнічних українців у всьому світі. Останні роки, особливо з початком повномасштабного вторгнення росії, призвели до глибоких трансформацій у всіх сферах життя українського народу, спричинили масову еміграцію, але разом із тим стали роками поширення української культури та її впливу у світі. Вишиванка в цих умовах стала символом боротьби, незламності, культурною зброєю, що єднає українців незалежно від того, де вони перебувають.

Крим завжди був багатий на національні традиції, і до 2014 року тут щороку проводилися акції до Дня вишиванки — флешмоби, виставки, публічні заходи, що популяризували українську вишивку. Однак після окупації півострова вишиванка стала символом спротиву, ба більше — жестом самоідентифікації. Люди вдягали сорочки попри загрози, демонструючи свою вірність українській культурі. Сьогодні традиції вишивки залишаються важливим маркером пам’яті та незламності.

Однією з найвідоміших майстринь української вишивки, що прославила мистецтво на Кримському півострові, була Віра Роїк. Народжена на Полтавщині, вона опанувала понад 300 технік народного вишивання і все життя присвятила розвитку цього мистецтва, організувавши понад 140 персональних виставок. Її рушники, наповнені традиційними орнаментами, стали справжніми символами української культури в Криму.

Значну культурну роль відіграє і традиційний кримськотатарський орнамент Орьнек — унікальний код, який передає віковічну історію та філософію кримських татар. У 2021 році він був офіційно включений до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО, ставши вагомим елементом захисту ідентичності кримськотатарського народу від російського культурного загарбання. Як і українська вишиванка, Орьнек широко використовується у повсякденному житті, прикрашаючи одяг, предмети побуту, ювелірні вироби, а його мотиви передаються з покоління в покоління.

Історія української вишиванки нерозривно пов’язана з боротьбою за свободу. У радянські часи вона заборонялася, особливо у 1970–1980-х роках, залишаючись символом віри для українців, які перебували у таборах, а згодом і для дисидентів, які зберігали її як свідчення прагнення до незалежності. 

Сьогодні ж, у період війни, День вишиванки став не лише культурним святом, а й елементом підтримки українських воїнів — організація благодійних ярмарки вишиванок сприяє  збору коштів на потреби Збройних Сил України, а сам день нагадує світові, що українці — це вільний народ, який бореться за свою історію та майбутнє. 

День вишиванки є живим проявом національної свідомості та єдності, у якому переплелися історія, культура й незламність духу українського народу. Крим, як невідʼємна частина України, зберігає візерунки пам’яті — українські та кримськотатарські символи, що нагадують про коріння, боротьбу та силу ідентичності.