79 років тому проти одного з корінних народів України вчинили страшний злочин, який не можна назвати ніяк інакше, як геноцидом. 79 років тому росія насильницьки вдерлася серед ночі до будинків киримли, не давши достатньо часу на збори, загнавши як тварин у товарні вагони, і відвезла якнайдалі від рідної землі.

32 тисячі радянських силовиків задіяно, 67 ешелонів використано, щоб за перші 3 дні депортувати понад 180 тисяч кримських татар — і це лише за офіційними даними. У засланні представники корінного народу були змушені жити як в’язні, без права залишати райони спецпоселення та під постійним наглядом міліції. Депортація 1944 року погубила десятки тисяч киримли, господарство Криму зазнало краху, культура й історія півострова були спотворені, а кримськотатарська мова опинилася на межі зникнення.

Повернення кримських татар на Батьківщину без перешкод з боку влади стало можливим лише після здобуття Україною Незалежності. Боротьба за право жити на рідній землі тривала майже пів століття. Киримли й досі повертаються, точніше поверталися — до окупації Криму.

Збройним вторгненням на український півострів росія знову закрила корінному народу шлях додому, а тим, хто встигли повернутися до окупації — знову перешкоджає жити вільно, використовує своє кримінальне законодавство та клеймить їх екстремістами чи терористами, переслідує, ув’язнює та висилає з рідного півострова. Окупанти в Криму припинили діяльність Меджлісу кримськотатарського народу та вже через рік окупації заборонили киримли провести 18-го травня традиційний траурний мітинг, аби вшанувати загиблих унаслідок цього злочину проти людяності.

Українська держава у 2015 році визнала депортацію 1944 року геноцидом кримськотатарського народу. Нашому прикладу вже послідували Латвія, Литва, Естонія, Канада. І Україна робить усе, щоб якомога більше країн приєдналися до цього списку. 

18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – корінного народу України. Це день консолідації кримських татар в боротьбі за свої права та повернення до Криму. Це день, коли ми маємо єднатися та підтримувати наших співгромадян, адже геноцид був і в історії українського народу. Ми перебороли його тоді — і переможемо зараз.

Ми разом робимо все можливе, щоб український Крим якомога швидше звільнився від агресора. 

Світла пам’ять тисячам невинних киримли, які загинули внаслідок депортації 1944 року! 

Hatırlaymız, küreşemiz, yeñecekmiz!