Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів встановлений резолюцією A/RES/68/163 Генеральної Асамблеї ООН, який відзначається щорічно 2 листопада. Резолюція закликає країни вжити конкретних заходів для боротьби із безкарністю. Дата була обрана на згадку про двох французьких журналістів, убитих в Малі 2 листопада 2013 року.
Умови війни випробовують на міць всіх. Журналісти в ці небезпечні часи стають справжніми героями та захисниками правди. Вони ризикують власними життями, щоб розкривати воєнні злочини та численні випадки порушення прав людини, що надзвичайно важливо для встановлення справедливості та миру. В ході виконання професійних обов’язків журналісти часто стикаються з переслідуваннями, залякуваннями, фізичними нападами та вбивствами. Та захист журналістів означає захист демократичного світу, який не може функціонувати без вільних та незалежних медіа.
Представництво звертає особливу увагу на працівників медіа, блогерів та активістів, які не побоялися висвітлювати події в окупованому Криму, попри залякування з боку окупаційної адміністрації та російської армії.
Наразі рф незаконно утримує 189 політв’язнів, 16 із них – журналісти. Ми хочемо нагадати їхні імена всьому світу: Ірина Данилович, Осман Аріфмеметов, Олексій Бессарабов, Тимур Ібрагімов, Ремзі Бекіров, Вілен Темер’янов, Марлен (Сулейман) Асанов, Наріман Джелял, Рустем Шейхалієв, Сервер Мустафаєв, Владислав Єсипенко, Амет Сулейманов, Асан Ахтемов, Руслан Сулейманов, Сейран Салієв та Дмитро Штибліков.
Кожен із них отримав незаконний вирок лише за те, що продовжив розповідати правду, висвітлювати її широкомасштабно. Однак найпопулярнішим “звинуваченням” окупаційних адміністрацій проти журналістів є тероризм, заклики до масових заворушень, екстремізм, причому список “екстремістів” поповнюють навіть ті медійники, які давно знаходяться на материковій частині України.
Представництво засуджує дії окупаційних адміністрацій і вимагає негайного звільнення затриманих медійників, які через свою діяльність стали політв’язнями! Зупинення безкарності за злочини проти журналістів є необхідним кроком для забезпечення свободи слова та захисту прав людини. Кожен напад на журналіста – це атака на свободу слова, а також на самі засади демократії. Безкарність за такі злочини створює небезпеку для всього суспільства.