23 серпня щорічно відзначається Європейський день пам’яті жертв сталінізму та нацизму, також відомий як “День чорної стрічки”. У цей день країни Європи та інші держави вшановують пам’ять жертв жорстоких тоталітарних режимів сталінізму та націонал-соціалізму, які залишили по собі кривавий слід у світовій історії.

“Важливо пам’ятати про людей, які активно виступали проти тоталітарного правління та кого жителі Європи мають сприймати як героїв тоталітарної епохи за їхню самовідданість, вірність ідеалам, честь та мужність. Жертвам неважливо, який режим позбавив їх волі, піддавав катуванням або вбивав їх. Без правди та пам’яті не може бути примирення”, — наголошується у Резолюції Європейського парламенту щодо європейської свідомості та тоталітаризму від 2 квітня 2009 р.

Метою цього офіційного дня є збереження пам’яті про жертви масових депортацій, геноцидів і винищень, а також просування демократичних цінностей задля зміцнення миру та стабільності в Європі. Це один із двох офіційних пам’ятних днів Європейського Союзу, поряд із Днем Європи 9 травня. 

День пам’яті було започатковано наприкінці Холодної війни на тлі європейських протестів проти радянської окупації. Ініціаторами його створення стали активісти країн Балтії та Східної Європи, які прагнули привернути увагу до жорстокості обох тоталітарних режимів — нацистської Німеччини та Радянського Союзу. Пам’ять про злочини нацизму була глибоко вкарбована в європейську свідомість, проте злочини Радянського Союзу довгий час не отримували належного осуду через статус СРСР як країни-переможця у Другій світовій війні.

Введення цього пам’ятного дня викликало різку критику з боку Росії, яка прагне стерти зі світової пам’яті жахливі злочини радянського режиму, і спрямувати весь осуд на режим Гітлера. 

Дата 23 серпня обрана не випадково: саме в цей день у 1939 році нацистська Німеччина та Радянський Союз підписали угоду про ненапад, відому як Пакт Молотова — Ріббентропа. Ця угода стала початком злочинної змови, що розділила Східну Європу на “сфери впливу” між двома тоталітарними державами. Умови пакту відкрили шлях до агресії, війни, масових репресій та злочинів проти людяності, які залишили мільйони загиблих і понівечених доль.

Обома режимами активно практикувались геноцидні практики, цілеспрямоване винищення груп задля підкорення чи завоювання, ксенофобія та репресії. Ці дії супроводжували окупації країн, спроб асимілювати чи стерти пам’ять про цілі народи. 

Злочинність тоталітарних режимів залишила глибокий слід в пам’яті всієї Європи, однак для України ця травма є особливо гострою. Систематичне знищення національної ідентичності, ідентичності корінних народів, масові репресії, Голодомори, геноциди та воєнні злочини глибоко вкорінились в національну пам’ять України та стали великою трагедією. Назвати точну цифру загиблих та постраждалих від цих злочинних дій важко, проте рахунок йде на мільйони українців. 

Сьогодні Європейський день пам’яті жертв сталінізму та нацизму залишається важливим нагадуванням про жахливі наслідки правління тоталітарних режимів. Це особливо важливий день сьогодні, коли російська держава прагне відновити “велич” радянської держави, і використовує ті самі інструменти для досягнення мети. Росія бореться проти ідентичності народів України, винищує історичну пам’ять та культуру. Цей день — нагадування про ціну, яку сплатили та продовжують платити народи за збереження свободи та демократії.