Сьогодні, 26 червня, вже дев’ятий рік поспіль кримськотатарський активіст Емір-Усейн Куку зустрічає свій день народження у в’язниці.
Народився Емір-Усеїн у 1976 році у місті новоросійськ, краснодарського краю, в родині ветерана Національного руху кримських татар Кемала Куку. Його сім’ю було депортовано на схід у 1944 році та лише 1993 року, коли Емір-Усеїну було 17, родині Куку, вдалося переїхати назад до Криму в рідне село Кореїз. Передумовою для цього стало скасування заборони на повернення кримських татар на їхню історичну батьківщину у 1989 році.
Після здобуття економічної освіти у 2001 році, Емір-Усеїн Куку став активним членом кримськотатарської спільноти. Активіст став заступником голови мусульманської громади «Ерен Евлія» в Кореїзі та сприяв організації релігійних свят. Він збирав старовинні фотографії Криму, історично цінні предмети побуту, монети та інші речі, які несли в собі історію півострова. Таким чином Емір-Усеїн сприяв збереженню культурної спадщини та традицій Криму.
Активіст також входив до Контактної групи Криму з прав людини та правозахисного руху Криму, де просував ідеї толерантності та захисту прав кримських татар.
У квітні 2015 року Еміра-Усеїна Куку викрали співробітники російських силових структур, провели обшук у його будинку, а самого чоловіка відвели на допит. Тоді його жорстоко побили та відпустили, але вже менше ніж за рік відбувся другий обшук, після чого Еміра-Усеїна Куку затримали та звинуватили у причетності до ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір». У листопаді 2019 року у Ростові-на-Дону відбулося завершальне «судове засідання» у справі Емір-Усеїна Куку, на якому йому винесли вирок у вигляді 12 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.
«Наразі чоловік відчуває постійні болі у нирках та попереку, які є наслідком нелюдських умов, у яких перебуває ув’язнений. Емір-Усеїну відмовляють у наданні належної медичної допомоги вже протягом багатьох років, через що його стан прогресивно погіршується», — наголошує дружина політв’язня.
Емір-Усеїн Куку та його дружина Мерьєм Куку мають двох дітей — сина Бекіра і доньку Сафіє. Вже майже 9 років діти змушені жити без батька, як і сотні інших сімей політув’язнених. Втрата опікуна тягне за собою разючі зміни як для дружин, так і для дітей жертв російських репресій.
Закликаємо вас пам’ятати про всіх незаконно засуджених кримських татар. Підтримати політв’язнів можна долучившись до ініціативи «Листи до вільного Криму» та написавши слова підтримки ув’язненим активістам. Міжнародна спільнота не повинна залишатися осторонь — важливо послідовно вимагати дотримання базових свобод, справедливого правосуддя та звільнення всіх політичних в’язнів, які зазнали терору з боку окупаційної адміністрації.