11 років тому, 27 березня 2014 року на 68-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, була ухвалена резолюція № 68/262 “Про територіальну цілісність України”. Засідання Генасамблеї ООН було скликане спеціально після окупації росією території Кримського півострова. Авторами постанови виступили Україна, Німеччина, Канада, Коста-Рика, Литва та Польща.
Загалом резолюцію підтримали 100 членів Генасамблеї, 11 проголосували проти, 58 — утримались. Ця резолюція стала першим важливим кроком міжнародної спільноти у підтримці територіальної цілісності України та засудженні російської агресії.
Резолюція ГА ООН 68/262 підтвердила суверенітет і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах, закликала всі держави, міжнародні організації та спеціалізовані установи не визнавати будь-які зміни статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на основі так званого “референдуму” 16 березня 2014 року та утримуватися від будь-яких дій або кроків, які могли б бути витлумачені як визнання будь-яких таких змін.
Ухвалення цієї резолюції стало важливим сигналом для росії про те, що її дії не залишаться безкарними.
Згодом, на підтримку територіальної цілісності України ухвалено ще низку інших резолюцій ГА ООН, зокрема 73/194 “Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, Україна, а також частин Чорного і Азовського морів”. Схвалення документа свідчить про те, що мілітаризація Криму, яку проводить держава-окупантка, залишається в центрі уваги міжнародної спільноти.
В іншій резолюції “Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих АР Крим та м. Севастополь, Україна”, посилаючись на резолюцію ГА ООН 68/262 “Територіальна цілісність України” від 27 березня 2014 року, Генеральна Асамблея підтвердила статус тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та інших тимчасово окупованих рф територій як невіддільних частин території України. Резолюція містить оновлені факти про грубі порушення прав людини в Криму з боку окупантів, зокрема у контексті повномасштабної російської агресії.
Щорічні резолюції Генасамблеї щодо мілітаризації Криму, а також щодо ситуації з правами людини в окупованому Криму, мають вагому роль як політичні й дипломатичні інструменти у боротьбі проти російської окупації та діяльності у рамках Кримської платформи. Кожного року ці документи Генеральної Асамблеї доповнюються новими фактами про грубі порушення міжнародного права та прав людини на півострові з боку рф як держави-окупантки.
Саме ці документи сприяють системній політиці невизнання окупації Криму рф, допомагають документувати злочини рф, здійснювати політичний тиск на державу-агресорку та закріплювати на порядку денному ООН питання окупації Криму й російської агресії проти України.
Ми відзначаємо 11-ту річницю ухвалення першої резолюції ГА ООН щодо Криму в умовах повномасштабної збройної агресії росії проти України, яка триває з 24 лютого 2022 року. Кримський півострів, окупований у 2014 році, став плацдармом для широкомасштабної агресії. Саме з території Криму здійснювалися перші ракетні удари по українських містах, а Чорноморський флот рф використовується для блокади українських портів та завдання ракетних ударів по цивільній інфраструктурі.
Резолюція № 68/262 та всі наступні резолюції ГА ООН щодо Криму є не лише юридичним підтвердженням територіальної цілісномті України та засудженням дій росії, але й важливим елементом міжнародного тиску на агресора. Збереження питання Криму на порядку денному ООН та інших міжнародних організацій є критично важливим для забезпечення підтримки України у її боротьбі за відновлення територіальної цілісності.
Маємо памʼятати, що найефективнішим способом відновити справедливість є повна деокупація півострова та відновлення суверенітету України над ним. І ми продовжуємо разом працювати у цьому напрямку.