27 березня світ відзначає Міжнародний день театру — свято, що вшановує акторів, режисерів, драматургів та всіх, хто присвятив себе сцені. Однак для багатьох українських митців театр став не лише майданчиком для творчості, а й голосом спротиву. Особливо це стосується кримських режисерів та режисерок, які після окупації Криму росією були змушені залишити рідний край, а згодом – взяти до рук зброю, щоб боронити Україну.

Від сцени до передової — їхні історії доводять, що мистецтво і боротьба за свободу нерозривно пов’язані. Сьогодні ми згадуємо кримських театралів, які не лише створювали вистави, а й стали частиною великої боротьби за незалежність нашої держави.

Антоніна Романова — кримчанка, відома в Сімферополі як акторка та режисерка під ім’ям Антон Романов. Антоніна народилася в Сімферополі та здобула освіту режисера, працювала в театрах Сімферополя, зокрема в театрі-студії “Ми” та артцентр “Карман”, а також у театрах Києва та Львова. Після окупації Криму росією у 2014 році, побоюючись наслідків через свою проукраїнську позицію, вона залишила півострів. 

У 2015 році Антоніна переїхала до Києва, де продовжила свою творчу діяльність, успішно поставивши низку вистав. У 2021 році Антоніна здійснила камінг-аут як небінарна персона, але воліє використовувати займенник “вона”. З початком повномасштабної російської агресії у 2022 році вона без вагань стала на захист України, приєднавшись до лав Збройних Сил України. Нині Антоніна мужньо несе службу як мінометниця, демонструючи відданість своїм переконанням та Батьківщині. Її позивний “Крим” символізує нерозривний зв’язок з рідним півостровом.

Ахтем Сеітаблаєв — український кримськотатарський актор, режисер та сценарист, який зробив значний внесок у розвиток українського кінематографа та театру. Освіту здобув на акторському відділенні Кримського культурно-просвітницького училища, яке закінчив у 1992 році, та на відділенні режисури й драматургії Київського національного університету театру, кіно та телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого, який завершив у 1999 році.

Сеітаблаєв відомий своїми режисерськими роботами, серед яких фільми “Кіборги” та “Захар Беркут”. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну у лютому 2022 року Ахтем Сеітаблаєв приєднався до лав Збройних Сил України. Він проходить службу в управлінні комунікації штабу Командування Сил територіальної оборони ЗСУ, де обіймає посаду художнього керівника підрозділу “ТрО медіа”, створюючи важливі документальні та інформаційні матеріали.

Олег Сенцов — український кінорежисер, сценарист, письменник та громадський активіст, який після початку російської агресії не лише продовжив свою творчу діяльність, а й став на захист України зі зброєю в руках. Сенцов здобув визнання завдяки своїм фільмам, які відображають соціальні та політичні реалії України. Його дебютний фільм “Гамер” (2011) отримав позитивні відгуки критиків. Співрежисером фільму “Номери” (2020) він виступив під час ув’язнення в росії, передаючи інструкції дистанційно. Стрічка “Носоріг” (2021) була відзначена нагородою за найкращий іноземний фільм на міжнародному кінофестивалі у Стокгольмі. 

Після російської окупації Криму у 2014 році він був незаконно ув’язнений росією за свою проукраїнську позицію. Його справа викликала міжнародний резонанс, і у 2019 році він був звільнений у рамках обміну полоненими.

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року Олег Сенцов приєднався до лав Збройних Сил України. Він проходить службу в 47-й окремій механізованій бригаді “Маґура”, де обіймає посаду командира штурмової роти та має позивний “Ґрунт”. Сенцов брав участь у контрнаступі на Запоріжжі та боях за Авдіївку, демонструючи відданість захисту Батьківщини. 

Наріман Алієв — український кримськотатарський режисер та сценарист, відомий своїм внеском у сучасний український кінематограф. У 2013 році він отримав диплом бакалавра з режисури телебачення та кіно в Приватному вищому навчальному закладі “Інститут екранних мистецтв” у майстерні Олега Фіалка. Після цього, у 2014 році, здобув ступінь спеціаліста з режисури телебачення в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Найбільшу популярність здобув його повнометражний дебют “Додому” (2019), що розповідає про кримськотатарську родину та їхній шлях повернення на батьківщину. Фільм отримав численні нагороди та був високо оцінений критиками. 

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну у лютому 2022 року Наріман Алієв активно долучився до підтримки українських військових, організовуючи збори коштів на потреби армії. Наріман Алієв продовжує поєднувати мистецьку діяльність із активною громадською позицією, демонструючи відданість українській культурі та незалежності.

Шевкет Сейдаметов — український кримськотатарський художник театру, кіно та декоративно-ужиткового мистецтва. Народився 19 квітня 1954 року в селі Нарпай Бухарської області, Узбецька РСР, у родині депортованих кримських татар. У 1976 році закінчив Республіканське художнє училище імені М. Олімова в Душанбе, після чого працював у Ленінабадському художньому фонді, займаючись оформлювальною роботою та монументальним розписом. Після здобуття Україною незалежності, у 1992 році повернувся до Криму, де з 1993 року працював у Кримськотатарському музично-драматичному театрі, а з 1994 року обіймав посаду головного художника театру. Більшість вистав, поставлених театром у період з 1993 по 2004 роки, були оформлені Сейдаметовим.

З 2003 року Шевкет Сейдаметов розпочав роботу в кінематографі. Він відомий як художник-постановник фільму “Кіборги” (2017), за який отримав премію “Золота дзиґа” як найкращий художник-постановник. У 2019 році працював над повнометражним фільмом “Джура-Королевич”, фільмування якого проходило, зокрема, в Тараканівському форті на Рівненщині. Шевкет Сейдаметов продовжує активно працювати в галузі мистецтва, поєднуючи традиції кримськотатарської культури з сучасними тенденціями в театрі та кіно.

Рінат Бекташев — український кримськотатарський режисер-постановник, заслужений діяч мистецтв України. Народився 10 травня 1959 року в місті Наманган, Узбекистан. У 1982 році закінчив Ташкентський театрально-художній інститут, отримавши спеціальність актора драми та режисера. Після завершення навчання працював викладачем акторської майстерності та режисером молодіжної театральної студії в Державному училищі мистецтв у Намангані (1982–1992). У 1992 році переїхав до Криму, де став режисером-постановником Кримськотатарського академічного музично-драматичного театру.

За час роботи в театрі Бекташев поставив понад 20 вистав різних жанрів, серед яких “Краще смерть, ніж погана слава” І. Бахшиша (1992), “Алім” Р. Бекташева (1992), “Одруження” М. Гоголя (1993) та інші. Окрім режисерської діяльності, Бекташев є автором п’єс-казок, таких як “Аладін у країні казок” (1994), “Що найдорожче?” (1995), “Не залишай мене саму” (1995), “Подарунок” (1996) та “Сонячний друг” (1998). У 2001 році Рінату Бекташеву надали звання заслуженого діяча мистецтв Автономної Республіки Крим. Рінат Бекташев продовжує активно працювати в галузі театрального мистецтва, поєднуючи традиції кримськотатарської культури з сучасними театральними тенденціями.

Представництво висловлює щиру подяку всім кримським митцям, які своєю творчістю та діями наближають перемогу України. Їхня відданість мистецтву та боротьбі за рідну землю є джерелом натхнення.

Історії кримських театралів є важливим нагадуванням для міжнародної спільноти про російську окупацію та необхідність підтримки України у відновленні її суверенітету над усіма тимчасово окупованими територіями. Віримо, що незабаром прийде час, коли Крим буде звільнено, і ці неймовірні митці зможуть знову вільно творити на своїй рідній землі, збагачуючи українську культуру своїм мистецтвом.