29 серпня Україна вшановує пам’ять захисників і захисниць, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

Пам’ятну дату встановлено Указом Президента України у 2019 році. Вона пов’язана з трагічними подіями під Іловайськом у серпні 2014 року – одним із найкривавіших епізодів російсько-української війни.

29 серпня 2014 року під час виходу українських сил з оточення російські військові, попри домовленості про безпечний коридор, відкрили вогонь по українських колонах. Сотні наших воїнів загинули, були поранені або потрапили в полон.

Іловайськ став ще одним свідченням того, що російська агресія проти України розпочалася задовго до повномасштабного вторгнення. Від окупації Криму і бойових дій на сході України у 2014 році до повномасштабної війни росія продовжує намагатися позбавити українців права самим визначати майбутнє своєї держави.

Серед тих, хто став на захист України від початку російської агресії, були й вихідці з Криму та люди, чиє життя було нерозривно пов’язане з півостровом. Українці, кримські татари, представники різних спільнот Криму стали до лав Сил оборони України, захищаючи не лише свої родини й міста, а й право Криму бути вільним від російської окупації.

Багато з них віддали за це власне життя.

Сьогодні ми згадуємо кожного і кожну, хто не повернувся з війни. Пам’ятаємо тих, хто захищав Україну у 2014 році, і тих, хто став до її оборони після початку повномасштабного вторгнення. За кожним іменем – життя, родина, мрії та майбутнє, яке забрала російська агресія.

Пам’ять про полеглих – це не лише наш обов’язок перед ними. Це відповідальність продовжувати боротьбу за державу, яку вони захищали, за повернення всіх тимчасово окупованих територій і за справедливий мир.

Пам’ятаємо кожного і кожну.

Вічна пам’ять полеглим захисникам і захисницям України.