Сьогодні вся Україна та світ вшановує пам’ять про невинних жертв, які загинули внаслідок трагедії, що увійшла в світову історію як один з найкривавіших епізодів Голокосту – масових розстрілів мирного населення в урочищі Бабин Яр у Києві. Це були страшні дні, коли було відібрано  життя близько 100 тисяч людей за два наступних роки німецької окупації – євреїв, ромів, українців, полонених та в’язнів концтаборів, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних. 

В період срср справжня історія Бабиного Яру не згадувалась, а свідків, які бачили цю трагедію на власні очі, майже не залишилось. 

На превеликий жаль, події Бабиного Яру у ті часи були характерними для усієї України та вже у грудні 1941 року набули масового характеру в нині тимчасово окупованому Криму. І хоча в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі вшанування жертв відбувається 11 грудня в День вшанування пам’яті кримчаків та євреїв – жертв нацизму, ці події безумовно є частинами однієї трагедії. Усього через два місяці після початку подій Бабиного Яру нацисти знищили в Криму майже увесь корінний кримчацький народ. В один день нацисти убили понад 8 тисяч кримчаків – представників невеликого кримського народу тюркського походження, який сповідував релігію, близьку до юдаїзму. Через невелику чисельність кримчаків, їм як етносу відродитися фактично не вдалось.

В березні 2022 року російські війська завдали потужного ракетного удару по території, на якій сьогодні розташований Меморіальний комплекс “Бабин Яр”. На жаль, історія злочинів, вбивства невинних людей повторюється у сучасному світі, і за це рашисти мають нести відповідальність. 

Збереження пам’яті про трагедію Бабиного Яру та Голокосту, – наш обов’язок перед майбутніми поколіннями, а гідне вшанування пам’яті всіх загиблих – наш обов’язок перед минулими. 

Вічна пам’ять жертвам окупантів. Вічна пам’ять жертвам Бабиного Яру.